На Полтавщині триває усунення з публічного простору російсько-комуністичних символів
На виконання Законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» публічний простір громад Полтавщини звільняють від незаконної символіки. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та ГО «Декомунізація. Україна».
З будинків №53 і 53/1 на вулиці Соборності у місті Полтава, зі знаку «Усім загиблим» у центрі міста Зіньків Полтавського району, із фасаду будинку культури села Сазонівка Оржицької територіальної громади Лубенського району та із зали вокзалу «Укрзалізниці» Лубен прибрано герби комуністичної імперії зла — СРСР або їх елементи у формі зображень, ліпнин серпів і молотків або макетів радянських орденів.
По вулиці Просвіти у Полтаві демонтовано неактуальну анотаційну дошку, яка глорифікувала Лідова — росіянина, кореспондента пропагандистського рупору КПСС-газети «Правда». Як відомо, 19 травня 2023 року рішенням сесії Полтавської міськради вулицю Лідова у Полтаві перейменували на Просвіти. У Полтавському офісі УІНП вважають, що настав час означити назву цієї вулиці новою вишуканою анатоційною дошкою, яка б пояснювала полтавцям чому саме так назвали вулицю, яка у 1918— 1921 роках була осередком просвітництва.«У будинку №9/12 діяв Учительський інститут, перейменований у 1919 році на Педагогічний. Його директор Олекса Левитський був одночасно й керівником полтавської „Просвіти“; тут розташовувався її керівний орган. Під керівництвом Олекси Левитського та зусиллями інших діячів „Просвіти“, був відкритий історико-філологічний факультет, який у 1919 р. ненадовго, але став Полтавським університетом. Полтавська „Просвіта“ видавала україномовні книги, підручники, займалася українізацією освіти», — розповів краєзнавець, професор Леонід Булава.
Також у Полтаві з будинку по вулиці Антона Грицая усунено з публічного простору й стару незаконну анотаційну дошку зі звеличення російського військового діяча СРСР Ляхова. На дошці містилася неправдива і застаріла інформація про назву цієї вулиці. «Як відомо, на 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання депутати затвердили нові назви для 95 вулиць. Рішенню передувало електронне голосування на платформі „E-DEM“ у міській громаді. Серед іншого полтавці підтримали й увічнення пам’яті свого земляка, воїна полку „Азов“, полеглого Героя народної російсько-української війни періоду АТО Антона Грицая. Тож вулицю Ляхова було перейменовано на Антона Грицая. Пора комунальним службам на цій вулиці змінити й вуличні аншлаги, прибрати таблички „ляхова“, щоб остаточно припинити дезинформацію», — зауважив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Також з входу до парку поруч із Шевченківським райвиконкомом Полтави прибрано вивіску з пропагандистським кліше «воїни-інтернаціоналісти». «Завдяки декомунізаційному законодавству з правового та публічного простору відходить у небуття комуністичний пропагандистський штамп «воїни-інтернаціоналісти». Він з’явився задовго до вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року та до Афганістану 1979 року, коли для ідеологічного маскування агресії комуністичні ідеологи використали наративи «надання інтернаціональної допомоги» та «виконання інтернаціонального обов’язку». «Воїни-інтернаціоналісти» — це назва, яка також пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні, зокрема з діяльністю так званих більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці. А ще ця назва пов’язана з агресивною зовнішньою політикою СРСР. Комунорежим створив так звані «інтернаціональні» бригади, які під час громадянської війни в Іспанії у 1936-1939 рр. були на стороні республіканського уряду, тоді з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та її кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями-інтернаціоналістами», — пояснили демонтаж вивіски у Полтавському офісі УІНП.
Виконком Кременчуцької міської ради затвердив перелік дощок, які звеличували діячів СРСР і які буде демонтовано. Це, зокрема: дошка на честь діяча СРСР Іллі Ткаченка, розміщена на будівлі колишньої Кременчуцької ЗОШ № 13; дошка на честь учасника загарбницької війни СРСР проти Афганістану Володимира Скрипченка, розміщена на будівлі Кременчуцької гімназії № 18, вулиця Майора Пугача, 25; дошка на честь діяча СРСР Петра Приходька, розміщена на будівлі Кременчуцької дитячої музичної школи №1, вулиця Сержанта Мельничука, 3; дошка на честь російського військового діяча СРСР Васілія Маргєлова, розміщена на території парку «Кагамлицький».
Полтавський офіс УІНП
