Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну

170 років тому, 19 лютого 1853 у селі Постав-Мука (нині належить до Чорнухинської громади Лубенського району Полтавщини) народилася Катерина Скаржинська — українська меценатка, колекціонерка, фундаторка одного з перших в Україні загальнодоступних музеїв.

18-20 лютого 2014 року в середмісті Києва відбулися масштабні розстріли активістів Революції Гідності. 18 лютого проросійський режим Януковича вбив 22 протестувальники, а 20 лютого  найбільше – 48 українських патріотів. Загалом 107 учасники Революції Гідності складають «Небесну сотню». З війною до «Небесної сотні» додалися тисячі загиблих — активісти, які вижили на Майдані, пішли на війну і полягли вже на фронті. Сьогодні згадуємо Василя Поліщука, воїна ЗСУ і майданівця з Полтавщини, який поліг за незалежність України під час російсько-української війни. 

Інформаційні матеріали Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — музей Революції Гідності та Українського інституту національної пам’яті

Його возвеличено в назвах вулиць, у назві Полтавського національного педагогічного університету. Йому поставлено пам’ятник в обласному центрі. У Полтаві функціонує музей зрадника…

У селі Біленченківка, що належить до Гадяцької міської територіальної громади Миргородського району ворожий імперський маркер — пам’ятник трубадуру російської імперії Алєксандру Пушкіну демонтували і цивілізовано перемістили з публічного простору до дворика Гадяцького історико-краєзнавчого музею.

У Кременчуці оприлюднили переліки зупинок громадського транспорту на тролейбусних та автобусних маршрутах. Про це повідомили у Кременчуцькій міській раді 15 лютого. Також з ініціативи ГО «Декомунізація. Україна» Управління ЖКГ Кременчуцької міської територіальної громади Полтавської області активно демонтує старі вуличні покажчики на будинках тих вулиць і провулків, які були перейменовані згідно з декомунізаційним законом ще у 2016 році.

Серед численних напрацювань робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади є і важлива справа щодо увічнення пам’яті видатного борця за Незалежність у ХХ столітті Миколи Плав’юка. Зокрема, авторка цього допису запропонувала назвати вулицю на його честь, адже досі Микола Плав’юк у Полтаві ніяк не пошанований.

Резонансним став круглий стіл на тему «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в місті Полтаві та Полтавській області», який відбувся у 4 лютого в Полтаві. Обговорення організували Міністерство культури та інформаційної політики, Експертна рада з питань подолання русифікації та тоталітаризму при МКІП, Інститут нацпам’яті та Полтавська обласна військова адміністрація. Окрім питання усунення з публічного простору російських маркерів, встановлених на честь перемоги Московського царства над союзними військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року, йшлося й про важливі сенси національної пам’яті, які мають неодмінно бути відображені у вигляді пам’ятників.

Ще одна територіальна громада Полтавщини долучилася до процесу деколонізації топоніміки. Ухвалою 29-ої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району за № 17 цими днями перейменовано 90 об’єктів топоніміки, які звеличували СРСР і державу-агресора — росію. Рішенню місцевих народних обранців передувала копітка чотиримісячна праця комісії з найменування вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади. Комісію створено торік, 29 вересня з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті. До складу комісії увійшли перший заступник селищного голови Ігор Федь, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, історик, краєзнавець, директор Білицького краєзнавчого музею Євгеній Калашник, очільники старостинських округів громади, співробітники виконкому, керівники місцевих освітніх комунальних закладів.