Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.
Володимир Єжов був успішним геймдизайнером (режисер комп'ютерних ігор, людина, яка курує виробництво від ідеї до випуску). Брав участь у розробці культових у світі українських відеоігор. З початком повномасштабного вторгнення пішов захищати майбутнє власних дітей. Володимир народився у місті Лубни на Полтавщині. Родина часто переїжджала, тому хлопець змінив кілька шкіл у різних містах України. В дитинстві створював настільні ігри для себе та братів. 2005 року здобув ступінь бакалавра з систем автоматизованого керування у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського.
31 січня відбулося позачергове засідання двадцять дев’ятої сесії Решетилівської міської ради 8 скликання. Депутати перейменували низку вулиць та провулків в населених пунктах Решетилівської міської територіальної громади.
Національний банк України увів у обіг пам’ятну монету «Василь Кричевський», присвячену 150-річчю від дня народження однієї з найпотужніших, самобутніх постатей українського мистецтва кінця XIX — середини XX ст. Василя Кричевського. Монета продовжила тематичну серію «Видатні особистості України».
У Полтаві відбулася низка просвітницьких і меморіальних заходів з нагоди 105-ої річниці бою під Крутами.
З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті село Біленченківка, що належить до Гадяцької міської територіальної громади Миргородського району очистять від пам’ятника трубадуру російської імперії Алєксандру Пушкіну.
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 105-ої річниці бою під Крутами
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року. «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» — зазначається в документі. Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.
22 січня 2016 року, якраз у День Соборності України, минуло 117 років від дня народження Григорія Івановича Бажула, який народився у Полтаві, а свій земний шлях скінчив у австралійському Сіднеї 17 жовтня 1989 року, так і не дочекавшись здобуття Україною незалежності, про що мріяв усе своє свідоме життя.
У Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) підбили підсумки діяльності у 2022 році. Серед пріоритетів минулого і поточного року є співпраця з територіальними громадами Полтавщини у сфері деколонізації /декомунізації /дерусифікації, увічнення пам’яті видатних Українців та популяризації історії України. Зокрема, всеукраїнському інтернет-виданню «Український погляд» розповіли про Програму збереження культурної спадщини й відновлення національної пам’яті на території Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на 2022-2025 роки. Її у серпні 2022 року затвердили з ініціативи очільника громади Євгена Бови, а розділ «національна пам’ять» документу проконсультували, опрацювали і сформулювали фахівці УІНП.