Його возвеличено в назвах вулиць, у назві Полтавського національного педагогічного університету. Йому поставлено пам’ятник в обласному центрі. У Полтаві функціонує музей зрадника…
У селі Біленченківка, що належить до Гадяцької міської територіальної громади Миргородського району ворожий імперський маркер — пам’ятник трубадуру російської імперії Алєксандру Пушкіну демонтували і цивілізовано перемістили з публічного простору до дворика Гадяцького історико-краєзнавчого музею.
У Кременчуці оприлюднили переліки зупинок громадського транспорту на тролейбусних та автобусних маршрутах. Про це повідомили у Кременчуцькій міській раді 15 лютого. Також з ініціативи ГО «Декомунізація. Україна» Управління ЖКГ Кременчуцької міської територіальної громади Полтавської області активно демонтує старі вуличні покажчики на будинках тих вулиць і провулків, які були перейменовані згідно з декомунізаційним законом ще у 2016 році.
Серед численних напрацювань робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади є і важлива справа щодо увічнення пам’яті видатного борця за Незалежність у ХХ столітті Миколи Плав’юка. Зокрема, авторка цього допису запропонувала назвати вулицю на його честь, адже досі Микола Плав’юк у Полтаві ніяк не пошанований.
Резонансним став круглий стіл на тему «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в місті Полтаві та Полтавській області», який відбувся у 4 лютого в Полтаві. Обговорення організували Міністерство культури та інформаційної політики, Експертна рада з питань подолання русифікації та тоталітаризму при МКІП, Інститут нацпам’яті та Полтавська обласна військова адміністрація. Окрім питання усунення з публічного простору російських маркерів, встановлених на честь перемоги Московського царства над союзними військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року, йшлося й про важливі сенси національної пам’яті, які мають неодмінно бути відображені у вигляді пам’ятників.
Ще одна територіальна громада Полтавщини долучилася до процесу деколонізації топоніміки. Ухвалою 29-ої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району за № 17 цими днями перейменовано 90 об’єктів топоніміки, які звеличували СРСР і державу-агресора — росію. Рішенню місцевих народних обранців передувала копітка чотиримісячна праця комісії з найменування вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади. Комісію створено торік, 29 вересня з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті. До складу комісії увійшли перший заступник селищного голови Ігор Федь, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, історик, краєзнавець, директор Білицького краєзнавчого музею Євгеній Калашник, очільники старостинських округів громади, співробітники виконкому, керівники місцевих освітніх комунальних закладів.
Цьогоріч на державному рівні з ініціативи УІНП та згідно з Постановою ВР «Про пам’ятні дати і ювілеї» відзначається 130-річчя з дня народження Порфирія Силенка-Кравця (1893-1977), військового діяча, козака Лубенського сердюцького кінно-козачого полку Армії УНР, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті.
Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження №75 «Про демонтаж пам’ятника – погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області». Міський голова Сергій Волошин має вжити заходів з проведення демонтажних робіт та поінформувати про це облвійськадміністрацію.
Такий підсумок обласного круглого столу з проблем деколонізації публічного простору Полтави. У зібранні взяли участь міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, співробітники обласної військової адміністрації, міськвиконкому, Українського інституту національної пам’яті, громадські активісти, нардеп Андрій Боблях, полтавські науковці Юрій Волошин, Людмила Бабенко, Ірина Петренко, Леонід Булава, Віра Мелешко та директорка музею «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Також до зібрання долучилися учасники експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.
Саме так дуже влучно назвали працівники Полтавської бібліотеки-філії № 7 вечір-спомин, присвячений пам’яті журналіста, прозаїка, поета, драматурга Юрія (у хрещенні Георгія) Антиповича, якому б цьогоріч 30 січня виповнилося 80 років. На жаль, 17 червня 2016 року його душа відлетіла у ті космічні далі, таємниці яких він так прагнув розгадувати усе своє життя… Ініціаторку заходу, завідувачку бібліотеки-філії № 7 Людмилу Заливчу творчість і постать Юрія Антиповича зацікавили, коли вона прочитала його книгу про видатного літературознавця, краєзнавця, письменника-дисидента Петра Ротача. Ця книга має промовистий заголовок «Петро Ротач: «Я впень був нищений не раз, та скрес з любові до Вкраїни» і вражає як багатством фактажу, так і тим, як суголосно билися два серця – героя і автора, вірних синів України.