Вулиці Шевченка, Грушевського, Героя ЗСУ Олександра Кушніра, Козацька, Свободи: у Глобинській й Піщанській громадах завершили деколонізацію топонімії

Зокрема, у селі Недогарки Піщанської сільської ради Кременчуцького району вулицю російського письменника Некрасова перейменували на Благадатну.

Громаду звільнили також від імені російського генерал-фельдмаршала і «свєтлєйшего» князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича. Цей російський військовий діяч мало чим відрізняється від нинішніх шойгу-гєрасімових. За даними Центру стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України: «під час російсько-польської війни 1792 Кутузов активно забезпечував перемогу російської імперії. Як винагороду отримав на Поліссі маєтності, до яких належало понад 2,5 тис. кріпаків. Для зміцнення дисципліни серед підлеглих запровадив суворий поліційний нагляд. Тож у назві вулицю Кутузова у Недогарках перейменували на честь земляка, полеглого воїна ЗСУ Олександра Кушніра. Він народився 4 січня 2002 року в с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, Хорольському агропромисловому фаховому коледжі Полтавської державної аграрної академії, де здобув спеціальність технік – механік. 29 листопада 2021 року був призваний на військову службу у військову частину №3027 Першої Президентської бригади спеціального призначення у м. Вишгород. Під час повномасштабного вторгнення росії на нашу землю у складі бригади став на захист України. Як один з найкращих військовослужбовців у 2023 році був направлений на навчання до Англії. Після повернення продовжив службу у складі 1-ї роти оперативного призначення бригади «Буревій» на Донеччині. Поліг у бою із російськими окупантами 2 жовтня 2023 року неподалік містечка Ямпіль Донецької області. Похований в с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області.

Також у Недогарках з’явилися вулиця і провулок на честь Тараса Шевченка https://poltava.to/project/7256/ , Свободи. Також вул. Богданова перейменували на Козацьку- задля актуалізації історії села періоду Гетьманщини.

Нагадаємо, на позачерговій 31-ій сесії Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області перейменовано вулиці і провулки у селах Піщане, Кривуші, Гориславці, Миловидівка, Максимівка, Недогарки, Майбородівка, Писарщина, Вільна Терешківка, Ялинці та Нова Знам’янка. У нових назвах було увічнено пам'ять полеглих героїв ЗСУ Сергія Крівченка, Ігоря Савченка та Володимира Гору; Київського князя Ярослава Мудрого; літописця української історії, автора фундаментальної праці 10-томної «Історії України—Руси», філософа Григорія Сковороду, видатного історика й державного і громадсько-політичного діяча, літературознавця, письменника, публіциста, академіка Всеукраїнської академії наук, натхненника українського національного руху, очільника Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, голови Української Центральної Ради (УЦР) Михайла Грушевського; першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка; тренера, Героя України Валерія Лобановського; українського вченого зі світовим ім’ям, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, філософа, автора вчення про ноосферу, одного із засновників Української Академії наук та її першого президента Володимира Вернадського, поетесу і діячку ОУН Олену Телігу, композиторів Миколу Лисенка і Володимира Івасюка, «батька» транспортної авіації Олега Антонова, діячів УНР і письменників Павла Тичину і Остапа Вишню. Детальніше https://tinyurl.mobi/3iI3T 

У селі Великі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району вулицю діячки ВЛКСМ Лялі Убийвовк перейменовано на Весняну. З топонімії села Троїцьке цієї ж громади з назви вулиці прибрали ім’я російського композитора Чайковського https://tinyurl.mobi/39Bze .

«Відповідно до статті 2. Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі Закон) до символіки російської імперської політики належать об’єкти топонімії, присвячені особам, які публічно підтримували, вихваляли або виправдовували (скажімо, мистецьких творах) російську імперську політику. Російський композитор Пьотр Чайковський є автором опери «Мазепа», дія якої відбувається напередодні поразки українського війська на чолі із гетьманом Іваном Мазепою в Полтавській битві. Літературним джерелом для опери композитор обирає поему О.С. Пушкіна «Полтава». Згаданий літературний твір з’явився на противагу вже популярній на той час поеми В.Ґюго й відображав російське імперське уявлення про українського гетьмана як «зрадника»», - розповіли у Полтавському офісі УІНП. 

А у місті Глобине згідно з розпорядженням Станіслава Джуся увічнили пам'ять Михайла Грушевського, перейменувавши вулицю Ціолковського. Тож у Голобиному тепер з’явилася вулиця на честь літописця української історії, автора фундаментальної праці 10-томної «Історії України—Руси», голови Української Центральної Ради. Тепер у новій назві пошановано Михайла Грушевського, видатного історика й державного і громадсько-політичного діяча, літературознавця, письменника, публіциста, академіка Всеукраїнської академії наук, натхненника українського національного руху, очільника Наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка. Саме під керівництвом Михайла Грушевського Центральна Рада еволюціонувала від вимог національно-культурної автономії до проголошення незалежної Української Народної Республіки (УНР).

Нагадаємо, торік рішенням 15-ої сесії Глобинської міської ради Кременчуцького району перейменовано 76 об’єктів топонімії. Зокрема, у нових назвах увічнено княгиню Ольгу, Лесю Українку, Степана Бандеру, Романа Шухевича, Героїв Крут, Січових стрільців, Василя Стуса, Петра Яцика, Григорія Сковороду, Василя Стуса, Остапа Вишню, Олену Пчілку, Максима Залізняка, Вільне козацтво, Марію Примаченко, Івана Піддубного, Івана Зарицького, Володимира Верменича, Віктора Лагна, Василя Устимовича, Левка Симиренка. Детальніше https://tinyurl.mobi/3iJMX 

Полтавський офіс УІНП