Три роки «ідіократії»: підсумки діяльності Ямщикової

Рівно три роки тому полтавські депутати проголосували за обрання Катерини Ямщикової секретарем міської ради, і це автоматично зробило її виконувачкою обов’язків міського голови Полтави — замість засудженого за корупцію Олександра Мамая.

Здавалося, що може піти не так? Катерина Ямщикова — на той момент — військовий медик 116 бригади ТрО, до цього волонтерка та активістка — саме такі люди начебто і мали б змінювати Полтаву на краще.

Політична криза і квотно-корупційний поділ влади

Спочатку про позитив. Обрання Катерини Ямщикової секретарем дозволило нарешті покласти край затяжній політичній кризі у міській раді. Її головною причиною було те, що партія «Слуга народу», яка на місцевих виборах отримала у міській раді 9 депутатів, не увійшла в коаліцію і тому опинилася поза бортом «серйозної» політики — без посад і можливості впливати на рішення ради. З Катериною Ямщиковою міська рада у Полтаві нарешті запрацювала, а сесії перестали саботуватися. Але на цьому всі позитивні моменти від обрання Ямщикової секретарем закінчилися.

Справа в тому, що джерелом влади Ямщикової були і залишаються негласні домовленості з партіями «За майбутнє» (Євген Дикань), «Рідне місто» (Олександр Удовіченко) та залишками ОПЗЖ. У цей перелік також можна додати Сергія Капліна, який хоч публічно і критикує Ямщикову, але по суті є лише «інформаційним тараном» партії «За майбутнє».

Суть цих домовленостей проста — квотно-корупційний поділ посад та грошових потоків у місті між партіями, які входять до коаліції. Так, Євген Дикань отримав під свій контроль всю гуманітарну сферу (освіту і медицину), капітальне будівництво, інспекцію з благоустрою та КП «Полтава-сервіс», а Катерина Ямщикова — управління ЖКГ та все, що пов’язано з військовою тематикою та меморіалізацією.

Хоча Каплін та «Рідне місто» не отримали керівних посад і публічно регулярно критикують Ямщикову, на сесіях вони здебільшого голосують в унісон зі «слугами» та партією «За майбутнє» — навіть по сумнівним питанням на кшталт автомийок Калуцького чи звільнення Чередниченка. Чому так відбувається, можливо, невдовзі зможе пояснити НАБУ.

«Ямщикова хороша, їй просто не дають працювати»

Катерина Ямщикова стала в.о. міського голови Полтави, маючи великий кредит довіри полтавців. І серед жителів міста досі зрідка можна почути думку, що «Ямщиковій просто не дають працювати» — з натяком на Диканя та його партію «За майбутнє». Але це є правдою лише наполовину.

Судячи з дій Катерини Ямщикової, вона дійсно не має права втручатися в сфери інтересів Диканя. Саме тому вона свідомо закриває очі на скандали з Пархоменком, неефективність «Полтава-сервіса» та корупційні закупівлі шкіл. Але важливо, що при цьому Дикань так само дотримується домовленостей і не втручається у діяльність управління ЖКГ та інші сфери, які контролюються людьми Ямщикової.

Тому для тих, хто очікував, що «Ямщикова подолає корупцію», ці три роки стали по-справжньому холодним душем.

Переплата на дронах

Для журналістів першим тривожним «дзвіночком» стала реакція Катерини Ямщикової на розслідування «Полтавщини» щодо переплати на дронах, яке вийшло у січні 2024 року. Стаття одразу була названа замовною, хоча фактично на момент закупівлі департамент цивільного захисту за квотою партії «За майбутнє» ще очолював Сергій Сириця, і сама Ямщикова до сумнівної закупівлі стосунку не мала.

Вже з початку 2024 року цей департамент очолив побратим чоловіка Катерини Ямщикової — Олександр Сороковий. Але попри зміну керівника закупівлі обладнання для військових й надалі здійснювалися через ТОВ «Зед-мобайл» та пов’язані з її власником фірми-прокладки. Фактично власник «Зед-мобайлу» Юрій Коновальчук купував дрони та інше обладнання в мережі магазинів «Brain» та перепродавав їх місту з великою націнкою.

Наразі у цих справах тривають суди і захисники Сорокового аргументують переплату тим, що в той час нашим військовим під Авдіївкою були критично необхідні дрони. Це правда, але при цьому придбані з переплатою і «потрібні на вчора» дрони передавалися військовим ще як мінімум чотири місяці.

Після історії з дронами міська рада перестала самостійно проводити закупівлі обладнання для військових і просто стала робити субвенції військовим частинам. Втім департамент Сорокового час від часу продовжує потрапляти у скандали, вносячи у програму «Полтавський спротив» сумнівні витрати на кшталт придбання кодьяків для суддів та СБУ.

На будівництві Військового меморіалу третина коштів була вкрадена

Іншою ганебною історією стало будівництво військового меморіалу на Затуринському кладовищі, яке через виявлену корупцію зупинилося більше року тому. Куратором цього масштабного проекту був чоловік Катерини Ямщикової — депутат Вадим Ямщиков.

Попри застереження журналістів щодо завищеної вартості пам’ятників він звинуватив «Полтавщину» у маніпуляціях. Але наразі вже не журналісти, а слідство встановило, що на першому етапі будівництва меморіалу була вкрадена кожна третя витрачена гривня. Частину цих коштів підрядник вже повернув до бюджету. Але наслідком відкритих кримінальних справ стало те, що будівництво меморіалу зупинилося, і на могилах більшості похованих там захисників і досі стоять лише дерев’яні хрести.

Королева корупції

Втім, за минулі три роки найбільше корупційних скандалів у Полтаві було пов’язано з діяльністю управління ЖКГ, яке повністю знаходиться під контролем команди Катерини Ямщикової. Її батько, Леонід Бабіч, очолює в цьому управлінні відділ технічного нагляду, а депутат Юрій Бражник з її найближчого оточення донедавна виконував там функцію неформального куратора.

Однією з перших викритих журналістами схем було замовлення покосу трави у Полтаві на 10 мільйонів гривень фірмі майстрині шугарингу. Журналісти довели, що за її фірмою-прокладкою безпосередньо стоїть Юрій Бражник. Завдяки розслідуванню журналістів було відкрите кримінальне провадження, і ні майстриня шугарингу, ні Бражник не отримали з бюджету жодної гривні. Але Катерина Ямщикова з цієї історії не зробила жодних висновків, і тому Бражник продовжив контролювати сферу ЖКГ.

Потім був скандал із закупівлею вуличних світлодіодних ліхтарів на 30 мільйонів гривень, яку особисто лобіював Юрій Бражник. Але коли тендери неочікувано виграла стороння компанія-виробник світлодіодної техніки, а не місцеві ФОПи-прокладки, управління ЖКГ вирішило просто скасувати закупівлю.

Журналісти знаходили корупційні «заточки» практично у кожному тендері, які проводилися управлінням ЖКГ та підконтрольними йому комунальними підприємствами, але Катерина Ямщикова всі наші застереження вперто ігнорувала.

Втім, у міській раді була одна людина, яка хоч і не публічно, але намагалася протидіяти схематозам Бражника. Це був заступник Ямщикової з питань ЖКГ ветеран Володимир Чередниченко. І, ймовірно, саме це стало причиною його швидкого звільнення. Звільняючи Чередниченка, Катерина Ямщикова перед камерами розсипалася в подяках своєму заступнику за виконану роботу, але так і не змогла пояснити причини його звільнення, переклавши відповідальність за це рішення на депутатів. При цьому вона навіть не дала Володимиру Чередниченку можливості виступити на сесії перед депутатами.

Що знайшло НАБУ у Полтаві

Але якщо журналістів можна ігнорувати, порядних людей звільняти, а місцевих суддів та правоохоронців задобрювати подарунками у вигляді кодьяків та додаткового фінансування з бюджету, то обшуки НАБУ стали для Катерини Ямщикової неприємним сюрпризом.

Виявилося, що детективи НАБУ ще з минулого року прослуховували депутата Бражника, керівництво УЖКГ та місцевих підрядників, яким місто замовляло ремонти доріг. Таким чином вони встановили, що чиновники вимагали та отримували з дорожників 10% відкату від вартості замовлених робіт.

Слідство по цій справі ще не завершене, але з озвучених у суді матеріалів відомо, що саме депутат Юрій Бражник через заступника керівника управління ЖКГ Максима Тесленка передавав підрядникам папірці з кодом для поповнення рахунку в обміннику X-Change. Також НАБУ зафіксувало, що саме Бражник за цим же кодом згодом особисто знімав гроші. Слідчі встановили, що за два роки через рахунок, який контролював Бражник, пройшло понад 59 мільйонів гривень.

Наразі депутат Юрій Бражник вже більше місяця сидить у СІЗО, а список фігурантів по справі «десятини», ймовірно, розширюватиметься і далі. Але вся реакція Катерини Ямщикової щодо звинувачень на адресу члена її команди обмежилася коротеньким дописом у Телеграмі. Вона так і не визнала свою відповідальність, а найбільший в історії Полтави корупційний скандал очільниця міста назвала просто «інформаційним трешем».

Провалена комунікація

Найбільше у діяльності Катерини Ямщикової дивує навіть не те, що вона фактично очолила корупцію у Полтаві, а те, як безглуздо вона провалила комунікацію з жителями міста. Навіть до Мамая, який є офіційно зареєстрованим корупціонером і має відверто проросійські погляди, у багатьох полтавців рівень довіри вищий.

При цьому у Катерини Ямщикової тривалий час був персональний піарник, який невідомо ким фінансувався. У неї є радниця з комунікацій. На неї працює прес-служба міської ради, а у комунальних підприємствах Полтави, де через мобілізацію не вистачає робітників, сидять окремі люди, які тоннами генерують ШІ-новини про покращення у Полтаві та суворо слідкують, аби всі більш-менш позитивні новини спершу виходили саме на каналі Ямщикової та з її фотографією. І не важливо, що сама Ямщикова може не мати жодного стосунку до того, що цю позитивна новина взагалі стата можливою. Байдуже, що в процесі реалізації Бражник у пошуку вигоди міг ставити палки в колеса. Головне, щоб будь-яка позитивна новина у Полтаві асоціювалася саме з Катериною Ямщиковою.

На жаль, такі новини у Полтаві стаються дедалі рідше, оскільки адекватні люди не горять бажанням працювати під керівництвом Ямщикової. Тому її піарникам доводиться все частіше висмоктувати позитив «з пальця».

Натомість, коли люди звертаються до міської ради щодо вирішення проблемних питань, наприклад, щоб дізнатися строки ремонту непрацюючих ліфтів, то їх, так само як і журналістів, відправляють писати інформаційні запити. Пряма комунікація журналістів з чиновниками у Ямщикової під суворою забороною.

Тож, не дивно, що Полтава була і залишається одним з найбільш непрозорих міст в Україні. Виправити ситуацію не допомогли навіть антикорупційні радниці, роботу яких щедро оплачував фонд EUACI.

Демамаїзація

Багато хто вже забув ситуацію, коли у перший рік керівництва Ямщикової, у Полтаві зупинилися і більше місяця не працювали сотні ліфтів. Це сталося через бажання нового керівництва УЖКГ віджати у зятя однопартійця Мамая бізнес з обслуговування ліфтів. Станом на зараз можна сказати, що цей процес успішно завершено. Під гаслами про «демонополізацію» ліфтового господарства, які Катерина Ямщикова озвучувала на своєму першому таємному звіті, її команда успішно передала обслуговування ліфтів новому дорожчому монополісту.

Вже багато років у Полтаві говорять про запровадження електронного квитка у громадському транспорті. У 2021 році цю задачу доручили іншому однопартійцю Мамая — Максиму Голдишу. За це він отримував майже 10% вартості кожного провалідованого квитка. Але з приходом до влади Катерини Ямщикової Голдишу зробили пропозицію, від якої він не зміг відмовитися, і власником компанії став лояльний до Ямщикової агротрейдер Сергій Веренкіотов. Таким чином запровадження електронного квитка відклали ще на кілька років, а фінансовий потік з валідації квитків трохи перерозподілився.

Найбільша проблема Ямщикової

Хоча корупція у Полтаві була і залишається великою проблемою, через яку фінансово спроможне місто втрачає ресурси для розвитку, головною проблемою Ямщикової є повна відсутність системного підходу до роботи.

Так, наприклад, управління ЖКГ, де системність має бути основою всієї роботи, за три роки так і не спромоглося створити публічний план, який би визначав пріоритетність та черговість ремонтів. Тому у Полтаві на вітер викидаються мільйони гривень, що були витрачені на проекти та коригування. Тому у центрі міста перекладається нормальна плитка, тоді як більшість тротуарів у місті десятиліттями не бачили ремонту. Тому під гаслами про безбар’єрність в Корпусному парку знімається хороша плитка, аби замість неї покласти асфальт за 10 млн грн. Тому під тими ж гаслами біля 9-ї школи знімається ідеальний асфальт, аби покласти плитку. Тому, попри наявне фінансування, більшість «безбар’єрних» проектів Ямщикової висять в недоробленому стані або виглядають як знущання над людьми з інвалідністю.

Планування ремонтів у Полтаві та пріоритетність їх фінансування визначаються не системною оцінкою, а виключно усними домовленостями наближених до Ямщикової осіб, які думають лише про те, як за кошти бюджету ефективніше підняти власний рейтинг. Саме тому мешканці Монастирської гори вже третій рік залишаються відрізаними від нормального сполучення з містом, а мешканці навколишніх сіл шкодують, що приєдналися до Полтави. Бо гроші до них не доходять в першу чергу тому, що там замало потенційних виборців Диканя та Ямщикової, і їм вигідніше витрачати бюджетні кошти на ті ремонти, де на їхню думку це зможе сильніше підняти їм рейтинг.

Відсутність системності прослідковується і у роботі громадського транспорту, який теж контролюється командою Ямщикової. У Полтаві відсутні публічні графіки руху навіть для комунального транспорту, не кажучи вже про приватні маршрутки. Обіцяна комунальна диспетчерська так і не запрацювала, а дозволи на маршрути перевізникам надаються не на відкритих конкурсах, а за зачиненими дверима.

Комунальний транспорт при цьому деградує. Навіть з тих 40 нових тролебусів, за які Полтава досі виплачує кредит, на маршрути виходять далеко не всі. Відновлення у 2024 році підготовки водіїв тролейбусів помітно ситуацію не змінило — більшість із тих, хто закінчив ці курси, так і не залишилися працювати у «Полтаваелектроавтотрансі», адже зарплата водіїв там є однією з найнижчих в Україні.

Найбільший талант Ямщикової

Попри всі мінуси у Катерини Ямщикової є один беззаперечний талант, який допоміг їй тимчасово пробитися на вершину полтавської політики. Вона вміє як завгодно довго, не зупиняючись і дуже впевнено генерувати потік більш-менш пов’язаних між собою слів на будь-яку тему. Тому дуже часто на конференціях та інших публічних заходах за межами Полтави, люди часто наївно захоплюються Ямщиковою.

Але полтавцям, які за три роки у повній мірі змогли оцінити діяльність Ямщикової, таке вміння очільниці міста все більше нагадує роботу великих мовних моделей, які так само можуть давати розгорнуту правдоподібну відповідь на будь-яке питання. Різниця полягає лише в тому, що навіть ChatGPT на безкоштовній підписці вміє визнавати свої помилки, а Катерина Ямщикова — ні.

Едуард ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»