Полтава серед аутсайдерів у рейтингу прозорості фінансів — дослідження TI Ukraine 

Одразу зазначимо, що експерти вимірювали не кількість грошей у міст, а прозорість, доступність та ефективність управління ними. Загалом рейтинг складається з двох вимірів: відкритості (доступність інформації на сайтах, публікація документів) та безпосередньої ефективності (якість планування бюджету, конкурентність у Prozorro, успішність аукціонів).

Оцінювали 11 обласних центрів та столицю за 40 індикаторами. Середній бал по країні виявився доволі низьким — 44,4%. Лідерами стали Дніпро (60 балів), Луцьк (57 балів), Київ та Хмельницький (по 52 бали).

Полтава ж опинилася на передостанньому місці, отримавши лише 24 бали, обігнавши тільки Чернігів (21 бал) та опинившись позаду Харкова (25 балів). Обласний центр Полтавщини втратив саме на інформаційній складовій. За доступність інформації щодо бюджетних та закупівельних питань Полтава отримала лише 2 бали з 46 можливих, виконавши лише 1 критерій із 20. Автоматизована частина оцінювання (аналіз даних з державних систем) принесла місту 22 бали з 54.

Якщо відкинути суто технічні критерії, вимальовується ситуація, де місто акумулює кошти і загалом непогано планує доходи, але не забезпечує системної та доступної комунікації з громадою.

Ось як виглядає детальний зріз показників Полтави від Transparency крізь призму нашого практичного аналізу:

• Відкритість інформації на сайті міськради (0 балів): У місті на оновленому минулого року офіційному сайті взагалі відсутній окремий структурований розділ, присвячений місцевому бюджету. На головній є лише посилання з віджетом сторінки Полтави на OpenBudget. Окремі детальні дані можна знайти, але вони розпорошені. На практиці це означає відсутність єдиної точки входу до бюджету, що унеможливлює нормальний пошук для непідготовленого користувача.

• Громадські слухання та обговорення (0 балів): Механізм обговорень існує і зауваження формально приймаються, проте анонси цих подій не є надто публічними. Їх складно знайти на сайті, що перетворює залучення громадськості на суто технічну процедуру «для галочки».

• Бюджетне сальдо та профіцит (2 бали): Полтава — єдине місто у вибірці, яке завершило 2025 рік із профіцитом майже 150 млн грн. Водночас такий профіцит повторюється з року в рік через значні залишки невикористаних коштів. Це радше свідчить про проблеми з плануванням і освоєнням бюджету, внаслідок чого гроші просто знецінюються через інфляцію.

  Та і загалом депутатський корпус ніколи не планує такий значний профіцит: радше на сесіях під кінець року фактичний результат з недоосвоєними коштами підганяють під план, нібито так і задумувалося з самого початку.

• Точність планування доходів і видатків (10 балів): Аналітики зафіксували мінімальні відхилення від плану (2,16% за доходами та 3,97% за видатками). Але ця математична точність на папері не скасовує іншу хронічну проблему — коли «віртуальні» фінанси прописані в міських цільових програмах, але не підкріплені реальним фінансуванням у самому бюджеті.
• Налаштування ієрархії замовників у BI Prozorro (2 бали): Формально вимога виконана, але практична цінність цього індикатора мінімальна. Ієрархія налаштовується в ручному режимі через листування з адміністраторами аналітичного модуля, вона не є повною і ніхто в принципі не зобов'язаний за неї регулярно звітувати.
• Наповнення порталу Open Budget (0 балів): Головний недолік — відсутність ключових документів: жоден головний розпорядник міськради не опублікував паспорти бюджетних програм та звіти до них, а також немає повної структури усіх розпорядників.
• Рівень конкуренції на закупівлях (0 балів за залучення): Середня кількість учасників на торгах становить 1,81. За цією загальною цифрою ховається реальна проблема: абсолютна більшість фінансово містких та стратегічно важливих для міста тендерів проходить без будь-якої конкуренції.

• Управління майном через Prozorro.Продажі (4 бали): Частка успішних торгів з малої приватизації та оренди є достатньо високою, проте загальна кількість пропозицій від бізнесу вкрай низька.
• Земельні торги (0 балів): Дослідження зафіксувало відсутність використання системи для земельних аукціонів. На практиці ж місто використовує платформу для оренди та приватизації землі, тож ця оцінка, ймовірно, є наслідком помилки.

• Видатки на утримання апарату управління (0 балів): Частка цих витрат у загальному фонді бюджету є стабільно високою порівняно із середніми показниками інших обласних центрів.

У сухому залишку пересічний громадянин, журналіст із досвідом чи навіть депутат має мінімальні шанси розібратися в реальному стані справ. Зрозуміти, чи профінансований конкретний захід, передбачений у певній міській програмі, майже неможливо. Чітке бачення того, як саме розподіляються та витрачаються кошти, залишається лише в обмеженої кількості осіб, які ухвалюють рішення за закритими дверима. Така відсутність структурованої прозорості — це не просто незручність, вона критично обмежує можливості контролю навіть для самих депутатів міської ради.

Нагадаємо, раніше експерти Transparency International Ukraine перевіряли, як Полтава та інші великі міста забезпечують відкритість на своїх вебсайтах, працюють з електронними сервісами та відкритими даними.

Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»