У Полтаві можуть демонтувати три імперські пам’ятники серед яких і Монумент Слави
17 жовтня у Полтаві відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. На засіданні нардепи та представники міської й обласної влади обговорили створення кластера російської монументальної пропаганди на території музею Полтавської битви. Це передбачає можливе перенесення пам'ятників Келіну та місця відпочинку Петра I й Монумента Слави на територію музею. Про це повідомив учасник засідання Комітету ВР Олег Пустовгар.
Перед засіданням окрім перелічених пам’ятників, народні депутати оглянули російські імперські пам’ятки на території музею Полтавської битви. Зокрема, це пам’ятник Петру I й так звана «ротонда дружби».
Олег Пустовгар розповів, що до Міністерства культури та інформаційної політики подані необхідні документи, щоб пам’ятники Келіну та місця відпочинку Петра I вивести із переліків культурної спадщини. Надалі ці пам’ятники Мінкульт може вивести із реєстрів, після цього Полтавська міськрада розгляне рішення про їх усунення з публічного простору.
Процедура для демонтажу Монумента Слави є складнішою та тривалішою, адже він є пам’яткою національного значення. Мінкульт має звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією вивести Монумент Слави із реєстру пам'яток національного значення. Наразі такого звернення від Мінкульту до Кабміну не було. Якщо ж Мінкульт подасть таку пропозицію, то Кабінет Міністрів може її розглядати впродовж року. Якщо ж Монумент Слави все-таки демонтують, то на його місці має бути новий пам'ятник, який саме ‒ обиратимуть на конкурсі.
Щодо встановлення нових пам’яток, то на виїзному засіданні прозвучала одна з пропозицій: на місці пам’ятника відпочинку Петра I встановити пам’ятник українському церковному діячу та філософу Паїсію Величковському.
Також на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорили перепрофілювання музею Полтавської битви на музей Гетьманщини, в якому могли б бути представлені експозиції про дипломатію козацької держави. Зокрема, про Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між Карлом XII та Іваном Мазепою.
Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»