Розмір тексту

Кандидат у нардепи від «Слуги народу» Костянтин Касай: Йду в парламент, щоб знищити корупцію в дорожніх закупівлях

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» буде перемагати на 149-му виборчому округу, щоб знищити корупцію у сфері державних замовлень на ремонти доріг

Ще у лютому 2019 року директор ТОВ «Полтавабудсервіс плюс», заступник голови ради Асоціації «Дорожники Полтавщини» Костянтин Касай розповів, що при нинішній корупції у сфері дорожніх закупівель чесні дорожні організації змушені будуть продавати техніку, щоб якось вижити. Цей прогноз справдився — наразі ТОВ «Полтавабудсервіс плюс» продало близько 60 одиниць дорожньої та спецтехніки. Залишились асфальтобетонний завод, бітумно-емульсійна установка та лабораторія якості.

Така ситуація підштовхнула Костянтина Касая до зміни ситуації у статусі народного депутата, який спробує це зробити у лавах команди президента Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу». Тому наша друга зустріч відбулася, коли Костянтин Касай є зареєстрованим кандидатом у народні депутати по 149 одномандатному округу.

— Костянтин Іванович, яка конкретна причина змусила вас продати дорожню техніку?

— Звертайтеся до мене просто — Костянтин. Небажання чесно співпрацювати з боку нинішньої влади та осіб, які обіймають посади в Полтавській ОДА, в обласній Службі автомобільних доріг та в ДП «Агентство місцевих доріг». Чиновники мають своїх, ручних виконавців робіт. Усі інші, чужі, можуть подавати на конкурс документи, але замовник знайде причини, щоб їх відхилити. Це може навіть бути помилка у трудовій книжці дорожнього працівника — потреба перекладу з російської на українську. А як це може впливати на якість робіт?

— Минулого разу ви говорили за компанії «Рога і копита», які не мають техніки, досвіду, кадрів, але виграють тендери. Втім, є компанії, які все це мають, але і вони виграють тендери.

— Є цінове питання. Якщо заходить непотрібна компанія, яка не сприймає «договорняків», то цю компанію обов’язково знімуть, знайдуть зовсім дріб’язкові причини. А потрібна замовнику компанія, у якої вже у кошторисі закладений «відкат». Така компанія обов’язково виграє. Потрібно подивитися на тенденцію — виграють конкурси тільки ті компанії, які мають найдорожчі пропозиції. Або компанія говорить, що вона згодна на відстрочку платежу або застосовує понижувальний коефіцієнт. Це така поступка замовнику. Така компанія потім виграє, бо інші не можуть запропонувати відстрочку на півроку. Однак після перемоги компанія-переможець починає отримувати платежі день в день. Тому конкуренції немає. І нікого із правоохоронців це не цікавить.

— А як у документації можна побачити «відкат»?

— По завищених цінам матеріалів. Є в області торгово-промислова палата, яка моніторить ціни. Чи користується цими моніторингами САД чи Агентство? Наприклад, є рентабельна ціна 2,5 тис. грн за тонну асфальтобетону, а переможець конкурсу пропонує за 3 тис. грн. Так, з кожної тонни, і набігає солідна сума, наприклад, 500 тис. грн, яка потім залишається у приватних кишенях. Чиновники все списують на систему ProZorro. Мовляв, все тепер видно. Так, все прозоро, але гарною ідеєю почали користуватися у корупційних цілях, коли стали прописувати умови тендеру під конкретного переможця.

— Ви тепер кандидат у народні депутати по 149 округу (центр — Карлівка). Це рішення пов’язано саме із цією ситуацією?

— Не тільки. Просто і я, і моя сім’я із знайомими, і робочий колектив втомилися від брехні. Що ми отримали за ці 5 років? Грабунок країни, війну, тотальну брехню, багато пафосу та театральних промов. А ситуація у сфері закупівель — це одна із складових. Тому я налаштований пройти до парламенту, щоб потім припинити усі ці корупційні зв’язки. Уже зараз передаю «привіт» певним чиновникам. Окрім цього планую у складі команди Володимира Зеленського відновити інфраструктуру округу. Планую подати президенту відповідний план розвитку. При цьому жодних меркантильних питань для мене і моєї компанії не буде. Почнемо відновлювати дороги, лікарні, садочки... Я фахівець, і знаю, що саме потрібно зробити для цього.

— За чий рахунок будете відновлювати дороги?

— В Україні тільки дві області, які не отримали жодної копійки із Дорожнього фонду на дороги комунального значення, одна із них Полтавська. Державна програма передбачає виділення до 30% коштів від загального фінансування на комунальні дороги, але громади, натомість, отримали нуль. Цю ситуацію потрібно змінити. Хоча без допомоги держави і цих коштів не буде достатньо. Окрім допомоги з держбюджету шукатимемо й приватних інвесторів. І повірте мені, ми зробимо це.

— Коли ви говорили про інфраструктуру... Наприклад, ваша компанія робила руліжну доріжку у Полтавському аеропорті. Тепер там немає вильотів, не підходить злітна смуга.

— На руліжній доріжці був проведений початковий комплекс робіт, в результаті яких аеропорту вдалося запустити хоч якісь рейси. Якщо б не було крупнозернистого, вирівнюючого шару асфальтобетону на «руліжці», то польотів взагалі не було б. Проблема Полтавського аеропорту — це піар за бюджетний кошт. Від нашого «гіперлупа» пішло, що аеропорт — міжнародний, хоча там не було відповідної інфраструктури. Це було зроблено, щоб показати, що, бачите, як багато у нас міжнародних аеропортів. Але на той час не було фінансового плану, коштів. Тому вийшов дуже дорогий піар, без результату. Я чув від деяких пасажирів, які приземлялися у аеропорті, що їх добряче трясло під час приземлення, і трясло не тільки від страху. Особисто я свою сім’ю не посаджу в літак, який злітає і приземляється у Полтаві. Для цього є Харків, є Бориспіль.

— «Гіперлуп» — це міністр Омелян?

— Так, мені іноді здається, що ця людина прилетіла до нас з іншої планети. «Будує» гіперлупи, міжнародні аеропорти. Ні, у плані гумору він мені імпонує, але в реальності це генератор абсурду.

— Бетонні дороги — це також аналог гіперлупа?

— Знову ж таки, поки я бачу тільки багато пафосу. Вже перерізають стрічки при відкритті 1,7 км бетонки, але усі мовчать про певні моменти. По-перше, бетонна дорога втричі дорожча, ніж звичайна. Будує її іноземна компанія за кошти ЄБРР. А закордонному підряднику головне — освоїти кошти ЄБРР, а не думати, хто потім буде утримувати дорогу. Якщо бетонку і добудують, потім виникнуть питання з приводу її обслуговування. А враховуючи рівень нашого зимового утримання, можуть виникнути проблеми. Нам говорять про 40 років гарантії на дорогу, хоча насправді підрядник дає 10-15 років. А в наших реаліях — може бути і того менше.

— У вас є інші пропозиції?

— Не буду винаходити велосипед. Нам потрібно відновити систему експлуатації доріг. Можна зробити її державною, державно-приватною або повністю приватною. Контроль якості треба покласти на третю сторону, фінансово незалежну від замовника і виконавця. Ще дороги можна передати в концесію. Приходить інвестор, укладає договір із країною, вкладає кошти у відновлення певної дороги і бере її в концесію на 10 років. Потім інвестор або бере іншу дорогу, або залишається на цій же. Наприклад, я колись був у Тунісі. Там держава віддала в концесію французьким компаніям свої основні магістралі. І подивіться на ВВП Тунісу. Стан доріг на його показник також впливає.

— А облавтодори?

— Вони вже вичерпали себе, на старій системі тільки заробляють великі гроші, а доріг як не було, так і немає. Наприклад, витратили мільярд на дорогу Полтава — Кременчук, але верхнього шару покриття не зробили, пішла колійність. Узбіччя не зміцнили, автомобілі вилітають в кювети. Тобто, гроші витратили, дорогу не зробили, а відповідати за це нікому. Тепер — будуть відповідати.

Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему