Як на Полтавщині фальсифікують справи. Чотири роки суду над в’язнем сумління Олександром Мельником

Мова про суд над «призначеним» правоохоронними органами керівником Кременчуцької телекомпанії «Візит» Олександром Мельником, якого четвертий рік безпідставно утримують у СІЗО, у справі стосовно вбивств мера Кременчука Олега Бабаєва та судді Автозаводського районного суду Кременчука Олександра Лободенка.

А небачене до сьогодні затягування судового процесу можливе, лише коли справа сфабрикована, а докази сфальсифіковані.

Фальсифікації — з першого дня

Фальсифікації у справі, що сьогодні розглядається в Полтавському районному суді, розпочалися з першого дня розслідування з істотного порушення права особи на захист.

Перше — не допуск до одного із затриманих, О. Крижановського, обраного ним адвоката—захисника протягом двох тижнів, прізвище якого він зазначив у протоколі затримання.

Спочатку в нього під тиском вибили заяву, що він відмовляється від обраного ним захисника, хоча у справі участь захисника є обов’язковою.

Мало того, у заяві не було дати написання. Дату поставив сам слідчий, ту, яка йому була потрібна. Це дало можливість слідчому запросити до затриманого «свого» адвоката.

Далі — гірше. Захисника, якого обрав О. Крижановський, було допущено, але тільки після того, як із затриманого було фізичним шляхом вибито «сфальсифіковані обвинуваченням свідчення» проти О. Мельника та проведені потрібні слідству «сфальсифіковані слідчі дії». 

Заяви про все це — як тиснули, як фізичним впливом і погрозами вибивали свідчення — у Полтавській обласній прокуратурі є, але ніякого розслідування стосовно цих порушень не проводиться. Прокуратура в цьому не зацікавлена.

Чиновники-бізнесмени вміють тиснути на слідство

Не можна відкидати і факт тиску на правоохоронні органи та суд з боку впливового посадовця, «близького друга».

О. Бабаєва — «Х», який таким чином намагається відвести від себе всі підозри в причетності до цього злочину.

Фальсифікація — коли свідки вказують на один автомобіль, мова йде про ВАЗ-2109, а потім змінюють свідчення в суді, вказуючи зовсім іншу модель ВАЗ-2108, відмінну від раніше зазначеної. І це незважаючи на участь осіб у слідчому експерименті, де був задіяний автомобіль ВАЗ-2109, коли вкотре свідки підтверджували свої первинні покази. Фальсифікація, коли по декілька разів проводять і записують на відео ці слідчі експерименти, так, нібито першої спроби не було. Чому так відбувалося? На це відповідь дуже проста.

Під час проведення слідчого експерименту були присутні судово-медичний експерт і експерт зі зброї, але, на жаль, ну ніяк у них не виходило відтворити траєкторію пострілу, а тому робили по декілька спроб, але все одно нічого не вийшло. 

Фальсифікація — коли зі справи зникає або знищується портрет особи, яка може бути причетна до убивства судді.

Фальсифікація — коли зі справи зникають протоколи допиту свідків, які дають свідчення, відмінні від надуманої версії обвинувачення.

Фальсифікація — коли в протоколах проведення слідчих експериментів зазначається, що вони проводилися в присутності заступника Генерального прокурора України, якого й близько не було. 

Фальсифікація — коли в протоколах про проведення слідчого експерименту за експертів розписуються сторонні особи. Всі ці обставини встановлені під час розгляду справи в Кобеляцькому районному суді, в Київському районному суді м. Полтави під час допиту свідків, уповноважених осіб, які брали участь у слідчих експериментах, під час огляду відеозапису слідчих експериментів.

Фальсифікація — коли «свідки обвинувачення» розповідають, що колишній мер Кременчука О. Бабаєв начебто боявся О. Мельника, але всім відомо, що не було такого, як відомо й те, що вони неодноразово зустрічалися, де обговорювали подальшу співпрацю у місті, саме в ті періоди, коли, за версією обвинувачення, у них був «конфлікт».

Але якщо це було так, то чому ці свідки не були в міліції наступного дня після вбивства, а чекали, поки мине три-чотири місяці, зокрема «близький друг» «Х» та підконтрольні йому особи? Натомість вони з’явилися до слідства тільки тоді, коли їх викликали, або коли поступила команда їм прийти на допит від «близького друга», або коли все було узгоджене з обвинуваченням, щоб таким чином відвести від себе підозри? 

Є допит доньки вбитого мера, проведений наступного дня після вбивства, де вона жодним словом не згадує про О. Мельника та про наявність нібито «конфлікту», який так стороні обвинувачення хочеться нав’язати громадськості. 

Натомість у цьому протоколі говориться, що покійний мер міста говорив про причетність тодішнього губернатора Полтавської області до вбивства судді. 

Є ще одне — це запитання про позику готівкою двоюрідному брату нинішнього першого заступника голови облради «Х» в сумі 30 мільйонів гривень. Такі кошти готівкою у 2011-му позичила донька мера, а вбито його було у 2014-му, через два тижні після дати повернення.

Можливо, саме ці 30 мільйонів гривень, які мали повернути, але не повернули (лише в 2016-му вона звернулася до суду), стали причиною вбивства?

І що це за історія, коли покійний мер купив нові авто колишньому начальнику юридичного управління виконкому, редактору комунальної газети та керівникові комунального підприємства? Це ті особи, в тому числі й колишній заступник начальника юридичного управління, до речі, у якого відсутня вища освіта і взагалі немає юридичної і відносно якого відкрито кримінальне провадження за завідомо неправдиві показання, дають свідчення на прохання «близького друга».

Купив, бо незадовго до цього машини їм спалили у кримінальних розбірках... 

А тепер «вдячні особи» свідчать у суді про свої нібито довірливі, дружні розмови і взаємини з мером міста та дають ті свідчення, які вигідні стороні обвинувачення.

Про кулю та зброю

Не менше питань про фальсифікацію, коли мова заходить про зброю, з якої були скоєні злочини. 

Цю зброю знаходили першого разу, коли мова йшла про вбивство судді О. Лободенка. І тоді йшлося про пістолет та іншу зброю, знайдену колишнім виконуючим обов’язки начальника обласного УБОЗу «Б», кваліфікований знаряддям злочину, а обвинувачено в цьому злочині зовсім іншу людину. Нині ж про цю зброю жодного слова в даній справі, як і в іншій, про що також мовчить обвинувачення.

А ще є дослідження куль і дробу, якими нібито було вбито мера Кременчука О. Бабаєва. 

І сьогодні слово «нібито» до цього розслідування підходить найкраще. Бо ось мова про судово-медичну експертизу і її результати, про яку вже було оголошено в Кобеляцькому районному суді та допитано експерта, але справа щоразу починається спочатку, а нова колегія суддів не знає матеріалів та й по суті не повинна з ними наперед знайомитися, щоб виключити нібито «упереджене» ставлення.

І за тим, що зафіксовано, написано так:

«...згідно з судовою медичною експертизою трупа потерпілого Бабаєва О.М. (експерт Ширай В.В.), встановлено, що з ранового каналу № 5 (вхідна кульова рана), яка залишена кулею, вилучений пиж-контейнер, виготовлений із білої пластмаси...», тобто куля зайшла в тіло потерпілого, знаходячись у пижі-контейнері. Цей пластмасовий контейнер теж знайшли в рановому каналі.

І зрозуміло, що у стволі рушниці куля знаходилася в цьому контейнері і разом з ним вилетіла без контакту зі стволом. І ніяких ознак цього контакту ні на стволі, ні на кулі бути не може. 

Але на дослідження була надана куля, яка нібито знаходилася в тілі загиблого мера, але на якій залишилися сліди від проходження каналом ствола.

І вони, ці сліди, яких, за твердженням експертів, бути не може, справді залишилися. Тобто суду надана не та куля. 

Але якщо куля не та, то й рушниця, а мова про карабін «Сайга 20С», теж не та, й, вочевидь, усе це не має відношення до цього злочину.

Але звідки ця зброя? 

Участь у досудовому розслідуванні брав тодішній виконуючий обов’язки начальника обласного УБОЗу «Б», який і знайшов (викопав) карабін «Сайга 20С» і патрони до нього. 

А викопують карабіни на Полтавщині, здається, так. 

Є кримінальне провадження, яке розглядається Октябрським районним судом м. Полтави.

І мова в цьому провадженні відносно вищевказаної особи «Б» про факти втрати ним зброї і боєприпасів, які він вилучив раніше під час обшуку в іншому кримінальному провадженні в колекціонера з Харківщини.

Ці події чудово висвітлювали загальнонаціональні канали, зокрема, як цей міліціонер просто тікав від потерпілого на вулиці, від телекамер і журналістів і зумів тільки сховатися в приміщенні обласного управління міліції в Полтаві.

З якого сейфа, з якого кабінету в обласному управлінні внутрішніх справ «зникла» зброя, яка це зброя, які це боєприпаси, скільки їх зникло і чи є серед зниклого арсеналу нинішній карабін та патрони, які показують у суді, розповідаючи про вбивство, — на ці запитання право¬охоронці мовчать. За інформацією, обвинувачення йому «обіцяло» повну безкарність за цей злочин, якщо він «сфальсифікує», тобто розкриє, злочин відносно мера і судді. Але не так сталося, як гадалося? Напевно, не в повному обсязі виконав свої обіцянки?

Обвинувачення мовчить лише з однієї причини — сказати тут нічого.

Ось так тодішні працівники міліції і прокурори з легкістю можуть звинуватити особу в будь-якому злочині й тримати її безстроково під вартою, як це було з О. Сидоренком (підозрювали у вбивстві судді), якого суд уже виправдав, а в даному випадку з Мельником О.О., щодо якого суд не може до цього часу розглянути справу.

Про всі ці факти фальсифікації О. Мельник звертався із заявою про злочин до Генеральної прокуратури України, і розслідування доручено прокуратурі Полтавської області, але чи буде цей орган викривати сам себе або тих, хто це робив з їхньої мовчазної згоди? 

Слід іще додати про висновки присяжних, які слухали цю справу і один з них у Київському районному суді Полтави написав окрему думку, що він не може погодитися з тим, щоб О. Мельник перебував за гратами, що клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу необґрунтоване і безпідставне.

А висновок такий лише тому, що розслідування та підтримка обвинувачення в суді не витримує жодної критики. Це лише набір «звинувачень», нічим не підтверджених, з «призначенням» того, хто не винен.

Першими це зробили міністр МВС А. Аваков і його помічник З. Шкіряк, які без суду та слідства, за міліцейською звичкою, винесли О. Мельнику вирок і позбавили його свободи на роки.

А головне — ніхто з жителів Полтавщини у версію обвинувачення і головне — у причетність О. Мельника не вірить.

P.S. Чому куля в пластмасовому контейнері не може бути деформованою під час проходження ствола зброї, відповідь така.

«...Описание изобретения к авторскому свидетельству пыж-контейнер для дробового и пулевого снарядов... При выстреле пороховые газы воздействуют на обтюрирующие пыжи, которые давят на пулевой и дробовой снаряды и перемещают их вместе с пыжом-контейнером. При этом элементом, который деформируется при прохождении пули дульного сужения, являются стенки хвостовой части пыжа-контейнера. После вылета из канала ствола каноническая поверхность пыжа-контейнера расширяется и принимает исходное положение, как выступающая над пыжом часть, на которую воздействуют пороховые газы, истекающие со значительно большей скоростью. В результате этого пыж-контейнер получает дополнительное ускорение и отделяется от пули... (Описание изобретения к авторскому свидетельству SU 1798610A1)».

04 вересня 2014 року міністром внутрішніх справ Аваковим А.Б. та його радником Шкіряком З.Н. було оголошено прізвище, ім’я та по батькові, рід занять Олександра Мельника та зазначено, що він є «замовником і організатором убивства міського голови міста Кременчука» ще до його затримання.

Олександр КУРИЛОВ