Олександр Мельник — в’язень сумління Полтавщини

У Кременчуці, що на Полтавщині, — новий в’язень сумління нашої «оновленої» правоохоронної системи. Прізвище в’язня — Олександр Мельник, депутат Кременчуцької міськради багатьох скликань і директор Кременчуцької телекомпанії «Візит».

Четвертий рік він, без вини винуватий, сидить у СІЗО, так як саме його звинуватили у злочинах, до яких він не причетний, скоєних відносно судді Олександра Лободенка та мера Кременчука Олега Бабаєва. За гратами Олександр Мельник знаходиться не через докази, яких немає і за відсутності яких давно вже мав бути на свободі, а через шалений тиск на суд та втручання в його діяльність тих, хто не зацікавлений у справедливому правосудді, та тих, хто є справжніми замовниками цих злочинів.

Хто такий Олександр Мельник, у наддніпрянському місті знають добре. 26 років тому він особисто створив у Кременчуці кабельне телебачення. Нині це не просто кабельне телебачення, а сучасна студія з новітнім обладнанням, досвідчений колектив із професійними репортерами, для яких головне — професійність, людяність і неупередженість в подачі інформації. Саме на ці аспекти й принципи наголошує керівник Кременчуцької телекомпанії «Візит», якими він керується особисто.

Він має безліч відзнак, близько сотні почесних грамот, дипломів та подяк не лише за успішну роботу телестудії та за об’єктивне висвітлення подій — як у місті, так і в регіоні, а й за інші добрі справи: проведення дитячих телевізійних фестивалів, надання допомоги Червоному Хресту, допомога учасникам Майдану, ветеранам війни.

Серед відзнак — медалі від афганців, від обласної ради, від чорнобильців.

Сам Олександр Мельник є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, який добре знає про життя чорнобильців, бо пройшов це з першого дня і, як наслідок, має інвалідність другої групи. Розуміє, як попирають їх права сьогодні. Є серед відзнак подяки від обласної адміністрації, від міжнародних організацій, від міністерств — за чесну роботу й за активну життєву позицію. Є серед нагород і чимало відзнак від колишнього очільника Кременчука Олега Бабаєва, з яким вони були знайомі ще задовго до того, як останній став мером. Остання така відзнака датована червнем 2014 року.

Хотілося б зупинитися на відносинах, які були між Олександром Мельником і Олегом Бабаєвим. У них були нормальні стосунки, вони зустрічалися й розумілися, незважаючи ні на що, є чимало свідків цих зустрічей.

«Міський голова Кременчука був у Мельника на його дні народження, у 2013-му. Мер тоді приїхав в кінці робочого дня з подарунком — квітами та пляшкою в дерев’яній коробці», — згадує секретар Олександра Олексійовича.

Олександр Мельник ходив разом із тодішнім мером на футбол і брав батька Олега Бабаєва на полювання. Їздили на полювання вони не один раз, і завжди відгуки були тільки позитивними» — це теж із розповідей про Мельника.

На жаль, цю інформацію невигідно висвітлювати у справі, де правоохоронна система призначила Мельника обвинуваченим, так як вона насамперед зацікавлена в спотворенні цих відносин, у нав’язуванні громадськості думки про існування конфліктів між ними, які насправді є штучно створеними.

«Олександр Мельник був депутатом міськради три скликання поспіль, завжди й безвідмовно допомагав мешканцям міста. Випадок був — до Олександра Олексійовича звернулася жінка з проханням допомогти коштами на операцію для її сина. А згодом він побачив цю бабусю на мітингу в Кобеляках перед будівлею суду. Тема мітингу — вимога жорстокого покарання для Олександра Мельника. Покарання за злочин, до якого він не причетний. Можна уявити, що відчував керівник телекомпанії, коли побачив, як змінюються люди й як вони змінюють свої переконання», — розповідає головний редактор телекомпанії «Візит» Анна Плаксій.

Відома й активна громадська діяльність Мельника — депутата міськради багатьох скликань, члена громадських організацій. Він пішов назустріч кременчуцьким активістам Майдану ще задовго до того, як там почали палити шини.

Громадяни просили про допомогу приміщенням, звідки могли б відправляти учасників Майдану до столиці, й Олександр Мельник у проханні не відмовив.

Майдан закінчився, й на його місці, у приміщенні, яке належить телекомпанії «Візит», одразу з’явився перший волонтерський центр Кременчука, де збирали допомогу й везли її на схід нашим захисникам. Везли все — від бронежилетів та касок до одягу та їжі.

Час іде, але в позиції Олександра Мельника нічого не змінилося. Перебуваючи в СІЗО за надуманими звинуваченнями у скоєнні злочину, до якого непричетний, вже четвертий рік, його родина та підприємство не перестає допомагати нашим бійцям на сході країни. Тут тільки можна процитувати: «...Командування та особовий склад військової частини... (11 ОМПБ «Київська Русь») висловлює щиру вдячність директору Мельнику Олександру Олексійовичу за вагомий вклад у зміцненні бойової спроможності військовослужбовців та за морально-психологічну підтримку військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції...».

Він знаходиться за гратами без жодних доказів своєї вини, а спроби суддів та присяжних розібратися, хто ж таки вбив мера Кременчука Бабаєва та суддю Лободенка, завершуються лише одним. Все завершується платними мітингами та рішеннями сесій Полтавської обласної та Кременчуцької міської рад з вимогою звільнення судді з роботи, якщо та змінить Мельнику міру утримання під вартою — на домашній арешт. Але мало того, що Олександра Мельника не випускають із СІЗО. Під час судового засідання він вимушений сидіти в залізній клітці, хоча є рішення суду, за яким йому дозволено бути поруч зі своїми адвокатами.

Якщо ці чотири роки під вартою називаються чесним розслідуванням, то яким тоді є розслідування заангажоване?

Олександр КУРИЛОВ