Тепер гетьман звертається до перехожих українською та англійською — достатньо лише навести камеру на QR-код

Онлайн-відеоекскурсія «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» — це спільний проєкт Українського інституту національної пам’яті та Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», який ставить собі за мету розвінчання російсько-імперських, совєтських міфів про Мазепу як, нібито, «зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої» та брехню про те, що, начебто, гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво.

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорозького, полководця, мецената, провідника антимосковського воєнно-політичного виступу, у Полтаві презентували книгу-брошуру «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди», яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ця книга — результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. Обидві презентації відбулися у закладах культури Полтавської міської територіальної громади — приміщеннях молодіжного простору ініціатив Центру культури та дозвілля та Центральної бібліотеки.

315-ій річниці україно-шведського союзу між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII у шведському місті Уппсала присвятили міжнародний круглий стіл за участю краєзнавців, істориків, науковців зі Швеції та з українських міст Київ, Одеса та Лубни Полтавської області.

У селах Великі Сорочинці, Тепле та Красне Миргородського району перейменовано вулиці у межах процесу позбуття російських і радянських наративів у публічному просторі. Цими рішеннями завершено деколонізацію топонімії у Мартинівській, Великобудищанській та Великосорочинській територіальних громадах Миргородського району Полтавщини. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Сьогодні, 28 липня, на Соборному Майдані обласного центру, неподалік Свято-Успенського собору, відбулися урочистості, присвячені Дню Української Державності

14 травня в Україні відзначають день матері. І тому сьогоднішня наша розвідка буде присвячена не просто жінці-матері, а глибоко віруючій людині, яка сприяла розвитку української культури та духовності кін. ХVII — поч. ХVIIІ ст. та дала Україні і світові відомого українського керманича, борця за волю та самостійність Української держави Івана Мазепу. Далі мова піде про Марію Магдалину-Мазепину.

Просвітницьке зібрання з нагоди 384-ої річниці від дня народження Івана Мазепи  «Мазепинці чи «слава руского оружія»? Яким має бути символьний публічний простір Полтави» організували 20 березня Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади спільно з громадськістю облцентру.

Просвітницьке зібрання-нарада «Деколонізація публічного простору Полтавської міської територіальної громади у контексті розвитку і утвердження ідей мазепинства» відбулося цими днями у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Захід присвятили 384-й річниці гетьмана Івана Мазепи й підсумкам обласного круглого столу «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в місті Полтаві та Полтавській області», який місяць тому проводили Експертна рада з питань подолання русифікації та тоталітаризму при Міністерстві культури та інформаційної політики й Полтавська обласна військова адміністрація. Зібрання організував Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті.

Цьогоріч з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР пам’ять видатного гетьмана Пилипа Орлика вшановується на державному рівні. 16 грудня з цієї нагоди у Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбулася презентація виставкового проєкту «Мазепинці-поборники незалежності України». Його мета полягає в популяризації знань про видатних українців, поборників незалежності нашої держави. Йдеться про основні віхи життя та діяльності Пилипа Орлика, Андрія Войнаровського, Костя Гордієнка, Григорія Герцика, Федора Мировича, Федора Нахимовського, Клима Довгополого, Дмитра Горленка, Ганни Орлик, Григора Орлика.