Громадськість вшанувала гетьмана Івана Мазепу та зажадала очистити Полтаву від антимазепинських російських маркерів

Захід присвятили 384-ій річниці від дня народження гетьмана України Івана Мазепи. 

Бібліотекарі та громадська активістка і вишивальниця Зоя Коваленко репрезентували низку вишивок, присвячених гетьманам Іванові Мазепі та Пилипу Орлику, їх соратникам першій у Європі козацькій конституції й книжкову тематичну виставку «Мазепа і мазепинство» з фондів центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади.

Також присутні переглянули відеоролик Інституту нацпмам’яті з циклу «Люди епохи» та документальне відео мультимедійної платформи «Укрінформ» з циклу «Пишемо історію» про гетьмана Івана Мазепу. 

Модерував зібрання регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. 

Він наголосив, що вторгнення росіян посилило суспільний запит на утвердження національної ідентичності, нівеляцію антиукраїнської спрямованості російських міфів й подолання наслідків російської шовіністичної політики, у тому числі – очищення публічного простору від символів російської імперськості. Встановлення пам’ятників Російської імперії були покликані поширювати ворожі пропагандистські наративи та демонструвати вищість російської культури, водночас підкреслюючи другорядність української й проштовхувати тезу про «адін народ». Зокрема представник Інституту нацмам’яті зосередив увагу учасників зібрання на тому, що настав час очистити Полтаву від ворожих російських імперських маркерів, встановлених на честь перемоги Московського царства над союзними військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року. Це стосується Монумента (колони) Слави російській зброї, встановленого на честь 100-річчя армії Московського царства; пам'ятника на місці відпочинку ката Гетьманщини, московського царя Петра I, спорудженого у 1849 році на місці будинку козака Магденка, в якому, нібито, після битви зупинявся московський цар; також пам'ятника прихвосню царя Петра, гауляйтеру-коменданту фортеці Олексію Келіну, встановленого у 1909 році на честь 200-річчя перемоги московитів у Полтавській битві. Йшлося й про потребу створення кластеру російської монументальної пропаганди на території музею «Поле Полтавської битви» шляхом переміщення згаданих вище імперських маркерів з публічного простору міста домузейного –на територію музею «Поле Полтавської битви». На думку Олега Пустовгара, варто опрацювати варіанти екскурсій цим кластером таким чином, щоб туристам було цікаво довідатися, як протягом століть мізки українців засмічувалися «рускім міром», в тому числі й через створення потужних монументів, які символізували окупацію Гетьманщини.

У зібранні взяла участь депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна, яка розповіла про важливі процедурні питання, закликала до цивілізованих підходів у питаннях деколонізації, поінформувала про проєкти рішень щодо демонтажу комуністичних та імперських пам’яток. 

Свої думки також висловили: президент Полтавського медіа-клубу Людмила Кучеренко, 

очільник обласної громадської організації «Товариство українських офіцерів» Олексій Шаманенко, представник козацтва і об’єднання ветеранів Віктор Убийвовк, діяч Конгресу націоналістів Олександр Карнаух. 

Також промовляла громадська діячка, одна з організаторів акції «Живий ланцюг - від ката Петра до ката Сталіна» (серед іншого, учасники цієї масштабної акції ще у 1990 році сформулювали ідею очищення Полтави від  пам’ятників «слави рускому оружію» й звеличення московського царя Петра I), ініціаторка зібрання Зоя Коваленко.

 На просвітницькому зібранні Полтавський офіс Інституту нацпам’яті висвітлив тему «Важливі мазепинські сенси, які варто відобразити у Полтаві у вигляді пам’ятників. Як і чим замінити ворожу монументальну пропаганду?».Меморіал «Мазепинці» логічно було б створити поруч із вулицею, що названа на честь мазепинця, гетьмана Пилипа Орлика, тобто на місці російського імперського маркера «Відпочинок московського царя Пєтра». Так увічнити пам'ять не лише Пилипа Орлика, а й кошового отамана Запорізького козацтва Костя Гордієнка та інших уродженців Полтавщини, які склали першу політичну еміграцію. Замість маркера окупанту-московиту, коменданту Полтави Кєліну потрібно спорудити меморіал полковникам Полтавського полку, в т. ч. й Іванові Левенцю, який підтримав воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи. Або увічнити пам'ять про полки Гетьманщини, які підтримали антимосковське повстання Івана Мазепи. Про них у «Енеїді» пише Іван Котляревський: «Так вічной пам`яті бувало у нас в Гетьманщині колись… Так славнії полки козацькі Лубенський, Гадяцький, Полтавський». 

Полтавський офіс УІНП