Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 40-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС

Маруся Чурай — це не просто ім’я з підручників. Це історія про кохання, зраду, силу слова і пісні, які пережили століття. Постать, у якій переплелися легенда і правда, але яка досі залишається частиною Полтави і української душі.

Як думаєте, чи є людина, здатна скласти конкуренцію Макіавеллі у званні найбільш нечестивого філософа? Є. Томас Гоббс.

21 квітня — день пам’яті видатного лідера вільної Ічкерії Джохара Дудаєва. Рівно 30 років тому, 21 квітня 1996 року його було підло вбили росіяни. З самого початку першої чеченської війни за Дудаєвим йшло полювання російських спецслужб. У Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України вшанували пам’ять Дудаєва за ініціативи директора цього закладу Віктора Дейнеги та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара.

У Новосанжарській громаді презентували історичну виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Це банерний проєкт, який висвітлює боротьбу Івана МАЗЕПИ, Симона ПЕТЛЮРИ та Степана БАНДЕРИ за свободу і незалежність України. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське. Ця виставка показує і людський, і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, котрі були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

Вони — наші сусіди, з якими ми ще вчора віталися в під’їзді. Вони — колеги, з якими пили каву в офісах, та друзі, з якими ходили на футбол. Сьогодні вони — 116-та окрема бригада Сил територіальної оборони. Люди, які в перші години повномасштабного вторгнення змінили звичне життя на піксель, щоб захистити наш дім.

18 квітня в Україні відзначався День пам’яток історії та культури, який збігається з Міжнародним днем пам’яток і визначних місць. Це ще одна нагода привернути увагу до збереження нашої культурної спадщини, яка формує українську ідентичність, зокрема національну пам’ять. На Полтавщині сотні пам’яток різних епох— від давніх фортець до архітектурних шедеврів. Про відповідальність суспільства для збереження пам’яток для наступних поколінь йшла мова у програмі «Розмова в студії» полтавського телеканалу «ІРТ-Місто+».

Завдяки чому слабка і бідна Британія перетворилася на світового гегемона?

14 квітня 2014 року розпочалася Антитерористична операція (АТО) з визволення Донецької та Луганської областей. 

Видатний український художник та викладач, один із найяскравіших представників напряму бойчукізму Василь Седляр народився 127 років тому, 12 квітня 1899 року на хуторі Христівка (нині це село належить до Шишацької селищної територіальної громади Миргородського району Полтавської області) в селянській родині. Отримав базову чотирикласну освіту, після чого 16-річний Седляр перебрався до Києва навчатися до Художньої школи. З 1919 року почав навчатися в майстерні монументального живопису Михайла Бойчука в Українській академії мистецтв.