30-та річниця трагічної загибелі Джохара Дудаєва: у Полтавському музеї бомбардувальної авіації вшанували лідера вільної Ічкерії
21 квітня — день пам’яті видатного лідера вільної Ічкерії Джохара Дудаєва. Рівно 30 років тому, 21 квітня 1996 року його було підло вбили росіяни. З самого початку першої чеченської війни за Дудаєвим йшло полювання російських спецслужб. У Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України вшанували пам’ять Дудаєва за ініціативи директора цього закладу Віктора Дейнеги та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара.
Символічно, що вшанування борця за вільну від російської імперії Ічкерію Джохара Дудаєва відбулося у межах церемонії з відкриття виставки на честь іншого борця із російським імперіалізмом, видатного полтавця Симона Петлюри.


Життя і діяльність Джохара Дудаєва як військового льотчика тісно пов’язані з Полтавою. Тож логічно, що на його честь у Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації функціонує постійно діюча тематична експозиція. За ініціативи членів міської топонімічної групи професора-краєзнавця Леоніда Булави та Олега Пустовгара 19 травня 2023 року депутати Полтавської міської ради на 30-й позачерговій сесії 8-го скликання затвердили перейменування вулиці на честь Джохара Дудаєва. Це саме та вулиця, де він жив у Полтаві із 1985 по 1987 рік. А 15 лютого 2024 року на позначення нової назви вулиці та з нагоди 80-річчя від дня народження лідера чеченського національно-визвольного руху 1990-х років на будівлі дитячої поліклініки, що розташована на вулиці Джохара Дудаєва за участі прем’єр-міністра Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі Ахмеда Закаєва урочисто відкрили пам’ятну анотаційну дошку.



Довідково: Джохар Дудаєв із 1985 по 1987 рік мешкав у Полтаві й працював на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії. Чимало колишніх співслужбовців пригадують Дудаєва як чесного та порядного чоловіка. У спогадах дружини відзначено, що попри те, що Дудаєв підняв дивізію на найвищий рівень боєготовності, про призначення на вищі посади не йшлося, оскільки у СРСР над Дудаєвим трималося тавро походження «чеченець»: у 1944 році Сталін весь чеченський народ оголосив «прєдатєлєм»; того ж року російсько-комуністичний режим СРСР вдався до страшного злочину — людей силоміць переселяли переважно до Казахстану і Киргизії; під час депортації загинуло близько 100 тисяч чеченців, тобто приблизно кожен четвертий з усього народу; відразу після народження Джохара з родиною сталіністи депортували до Казахської РСР, де у засланні прожив 13 років. Служба у Полтаві припала на початок так званої «горбачовської перєстройкі», коли іноді просочувалася правда про «імперію зла». Але, як неодноразово зазначав сам Дудаєв, його світогляд патріота формувався й у Естонії — під впливом Народного фронту.
У травні 1990 року Дудаєв добровільно залишив військову службу в армії СРСР і очолив виконком Загальнонаціонального конгресу чеченського народу, а 27 жовтня 1991 року чеченці обрали Джохара Дудаєва своїм першим президентом.
А далі війна з росією за незалежність Ічкерії. Три спроби замаху закінчилися невдачею. Злочинний підлий наказ про вбивство генерала-майора авіації, президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва підписав російський імперіаліст і президент росії баріс єльцин. 21 квітня 1996 року ФСБ запеленгувала сигнал супутникового телефону Джохара Дудаєва у районі села Гехі-Чу, яке знаходилося за 30 кілометрів від Грозного. Одразу ж в повітря піднялися два літаки Су-25. Дудаєв загинув від вибуху ракети.
Представництво УІНП в Полтаві
