За ініціативи краєзнавчої спільноти Полтавщини та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського влаштувала вечір пам’яті видатного українця, уродженця Полтави, поета й письменника, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка, підступно вбитого більшовиками 105 років тому. На вечорі презентували книгу «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування» — єдине видання його творів, матеріали до якого впорядкував краєзнавець Григорій Титаренко. Окрасою вечора став виступ народного артиста України, відомого кобзаря, лірника, воїна ЗСУ, лідера гурту «Хореа Козацька», неодноразового учасника фестивалю «Мазепа-фест» Тараса Компаніченка.

Нашого цвіту — по всьому світу, цей вираз давно уже став для мене аксіомою. Особливо полтавського цвіту. Неймовірно була подивована, коли дізналась, що автор знаменитого фото «Чукутиха з люлькою» — уродженець Полтавщини Микола Сеньковський. Цей знімок у 1931 році отримав гран-прі на міжнародній європейській виставці в Парижі. У цьому ж 31-му пан Микола виконує вперше в історії української фотографії фотометричну панораму Чорногірського хребта під назвою «Східні Карпати — Чорногора», зняту з гори Кострич. Триметрова копія її експонується в Музеї-садибі Михайла Грушевського у селі Кривовірні.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 рр. й масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 рр. 90 років тому стався акт геноциду українського народу. В період 2022-2023 рр. всі прогресивні країни на законодавчому рівні визнали, що трагедія, яка сталася у XX столітті, — це свідоме знищення населення України.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Малі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області відділ культури, сім’ї та молоді місцевого виконкому провів огляд технічного стану споруди звеличення російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. З’ясувалося, що погруддя росіянина відсутнє повністю, лишилися тільки рештки бетонного фундаменту. До Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА направлено лист щодо вилучення неіснуючого пам’ятника з державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомили представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара у офіційній відповіді із виконкому Глобинської громади.

Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та згідно з рішенням 44-ої позачергової сесії 8 скликання Диканської селищної ради Полтавського району № 26 «Про найменування (перейменування) вулиць та провулків населених пунктів Диканської селищної ради» перейменовано вулиці та провулки населених пунктів Диканської селищної ради. Ухвалі депутатів передували консультації з Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті та праця місцевої топонімічної комісії. Чимало пропозицій щодо нових україноцентричних назв сформулював член комісії, уродженець Диканьки, професор, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури Анатолій Щербань.

У Полтавській академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М.В. Остроградського відбувся обласний науково-методичний семінар «Формування культури пам’яті про Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу». Його організували Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Державний архів Полтавської області. До участі у семінарі долучились керівники педагогічних спільнот учителів історії територіальних громад, учителі історії закладів загальної середньої освіти області.

Інформаційні матеріали «Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо!». Українського інституту національної пам'яті до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років

Віцепрезидентка Світового Конгресу Українців Наталія Пошивайло-Таулер провела зустріч зі студентами Полтавського університету економіки і торгівлі. Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору говорили про геноцид українського народу 1932-33 років.

Напередодні сумної дати-90 роковин кремлівського голодомору-геноциду Інститут журналістики Шевченкового університету оприлюднив імена лауреатів Відзнаки «Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь», заснованої в пам’ять відомого валлійського журналіста, який першим відкрив світові очі на трагічні події в Україні 1932-1933 років.