За позовом Диканської окружної прокуратури одного з власників земельних ділянок, на яких розташована частина пам’ятки археології місцевого значення, зобов’язано повернути у власність держави 2 га землі вартістю понад 13 млн грн.

12 грудня в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Котляревського з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відбулася популяризаційна акція про виставку «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експонування організували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП, Полтавський осередок спілки археологів, Полтавський обласний краєзнавчий музей імені В. Кричевського, Полтавська облбібліотека. Ця виставка вже експонувалася у Києві, у Полтаві ж її показують вперше. Для ЗМІ, громадськості та студентів курсу «Історія і археологія» Полтавського національного педагогічного університету провели дві популяризаційні акції про цей виставковий проєкт.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Гадяцька громада Миргродьского району Полтавської області передала до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі (Сумська область) пам’ятники російсько-більшовицькому комдиву Чапаєву, одному із засновників ЧК та організаторів «червоного терору» Дзержинському, одному із засновників комуноідеології Марксу та трубадуру російської імперії Пушкіну. Передачу здійснили відділ культури виконкому Гадяцької міської ради Миргородського району та Гадяцький краєзнавчий музей.

В обласному Держархіві збирають документи про події на Полтавщині, які пов’язані з повномасштабною війною Росії проти України, що почалася 24 лютого 2022 року. Зокрема, окрім офіційних документів, фіксують спогади жителів області й переселенців, які проживають на Полтавщині. Про це в ефірі Українського радіо «Полтава» розповіла головна архівістка відділу інформації державного архіву Полтавської області Тетяна Воскобійник.

Полтавська парафія Української автокефальної православної церкви, яка перейшла до греко-католицької церкви, отримала дозвіл на будівництво храму Юрія Переможця на вулиці Зіньківська, 16-а. Будівля має бути в одному архітектурному стилі зі сусідньою каплицею. Про це повідомив настоятель парафії Ігор Литвин. Фінансуватимуть будівництво меценати від української діаспори, роботи планують почати весною наступного року.

20 листопада — день народження УНР. А ще цього року виповнюється дві дати, тісно переплетені з історією нашого краю: 140 років тому народився генерал-хорунжий армії УНР Всеволод Петрів, який 105 років тому звільнив Лубни та Полтавщину від більшовицької окупації. Сталися ті події далекого 1918-го і, можливо, не мали б такого розголосу, якби пан Всеволод не лишив по собі детальних записів, де фігурує й наше місто. У мемуарах Петрів чесно та неупереджено описав і політичну обстановку, і самі бої, що точилися під Лубнами. Артилерія на «ВИДАХ» — територія нинішнього Молодіжного парку описана ну, дуже атмосферно…

За ініціативи краєзнавчої спільноти Полтавщини та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського влаштувала вечір пам’яті видатного українця, уродженця Полтави, поета й письменника, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка, підступно вбитого більшовиками 105 років тому. На вечорі презентували книгу «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування» — єдине видання його творів, матеріали до якого впорядкував краєзнавець Григорій Титаренко. Окрасою вечора став виступ народного артиста України, відомого кобзаря, лірника, воїна ЗСУ, лідера гурту «Хореа Козацька», неодноразового учасника фестивалю «Мазепа-фест» Тараса Компаніченка.

Нашого цвіту — по всьому світу, цей вираз давно уже став для мене аксіомою. Особливо полтавського цвіту. Неймовірно була подивована, коли дізналась, що автор знаменитого фото «Чукутиха з люлькою» — уродженець Полтавщини Микола Сеньковський. Цей знімок у 1931 році отримав гран-прі на міжнародній європейській виставці в Парижі. У цьому ж 31-му пан Микола виконує вперше в історії української фотографії фотометричну панораму Чорногірського хребта під назвою «Східні Карпати — Чорногора», зняту з гори Кострич. Триметрова копія її експонується в Музеї-садибі Михайла Грушевського у селі Кривовірні.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 рр. й масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 рр. 90 років тому стався акт геноциду українського народу. В період 2022-2023 рр. всі прогресивні країни на законодавчому рівні визнали, що трагедія, яка сталася у XX столітті, — це свідоме знищення населення України.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Малі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області відділ культури, сім’ї та молоді місцевого виконкому провів огляд технічного стану споруди звеличення російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. З’ясувалося, що погруддя росіянина відсутнє повністю, лишилися тільки рештки бетонного фундаменту. До Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА направлено лист щодо вилучення неіснуючого пам’ятника з державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомили представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара у офіційній відповіді із виконкому Глобинської громади.