Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні у режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія затвердила план заходів із відзначення 200-річчя Матвія Номиса (Матвій Терентійович Симонов, 17 (29) листопада 1823, с. Заріг — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) — етнографа, фольклориста, українського етнографа, укладача і видавця одного з найповніших і найавторитетніших зібрань — антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів’я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо), письменника, педагога, життя і діяльність якого пов’язані з Лубенським та Оржицьким краєм.

3 листопада у стінах Полтавського державного медичного університету відбулася лекція із презентацією документальної експозиції «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори». Виставку підготували працівники Українського інституту національної пам’яті.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.

Територія Полтави вкрита балками, ярами, лісами й навіть горами. Історик Леонід Булава написав книгу про відомі й забуті топоніми міста та шукає видавця, щоби її опублікувати

За результатом онлайн-опитування на платформі e-DEM, новою датою святкування Дня міста обрано 29 червня.

Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконавчі комітети Котелевської селищної і Чутівської селищної, Щербанівської і Нехворощанської сільської, Кобеляцької міської рад Полтавського району, Градизької селищної ради Кременчуцького району, Гребінківської міської ради Лубенського району, також Шишацької селищної й Петрівсько-Роменської та Сергіївської сільських рад Миргородського району проводять громадські обговорення з перейменування ворожих російських і комуністичних назв вулиць, провулків та площ на території населених пунктів цих громад. За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської, Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій. На офіційних сайтах громад проводиться громадське опитування та здійснюється прийом пропозицій від установ та мешканців територіальної громади. Серед інших іншого, затверджено й низку ініціатив Олега Пустовгара. Більшість пропозицій Полтавський офіс УІНП запропонував задля виконання ст. 5 п. 4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

Майстренко Яків Васильович народився 12 жовтня 1903 р. у селищі Опішне на Полтавщині в селянській сім’ї. Закінчив Вище початкове училище, педкурси, а 1926 р. юридичний факультет Харківського інституту народного господарства. Працював завідувачем підвідділу економіки праці при кондитерському тресті, народним слідчим прокуратури. 1930 р. поступив в аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Після закінчення займав різні посади в Українській філармонії, Київській і Дніпропетровській операх.

Любов Олександрівна Яновська (1861-1933) українська письменниця та громадська діячка народилася на Чернігівщині, виховувалася та навчалася у Варшаві, Полтаві та Кременчуці, але свідомою українкою стала на Лубенщині, де великий вплив на неї мали Володимир Шемет, Мусій Кононенко, а ще звичайні селяни з хутора Тарнавщина, де вона прожила близько 20 років.

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», — повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку було створено 29 липня 2022 рішенням виконкому селищної ради №42. До комісії входили волонтер і вихованець Козельщинського гуртка «Юний журналіст», а нині студент Інституту журналістики Київського національного університету Захар Зіненко, депутати місцевих рад, старости старостинських округів, краєзнавці, співробітники виконкому, вчителі історії, журналісти, директори шкіл, бібліотекарі та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолював комісію Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.

Чотири розробки в технологіях розширеної реальності дозволили побачити поховання з кургану, який не зберігся. Науковці вважають, що в ньому були поховані шаманка, воїн, бабуся-художниця та чоловік високого зросту.