З 15 по 17 вересня хасиди святкували Рош га-Шана — єврейський новий рік. Можливо, тому в останні дні мені в різних соцмережах трапляються публікації на тему хасидів. Частина з них має досить контроверсійну тональність, підкреслюючи як мінімум іншість гостей Умані. Деякі українські TikTok-блогери відверто насміхаються з хасидів або розганяють зраду щодо масових зібрань під час війни

На перейменування винесуть мікрорайони, які містять у своїх назвах елементи радянської пропаганди

26 вересня на засіданні робочої групи з перейменування геонімів Полтавської громади затвердили нові варіанти відзначення Дня міста. Про це повідомили на сайті комунальної організації «Інституту розвитку міста». 

Цьогоріч, 29 червня виповнилося 125 років від дня народження уродженця хутора Скажениковий біля Лютеньки, борця за незалежність України у 20 ст., воїна Армії УНР, отамана антибільшовицького повстанського загону Леонтія Христового. 17 серпня 1920 року трагічна дата в історії Полтавщини-день спалення Лютеньки армією червоної росії задля жорстокого придушення народного повстання Христового. З цієї нагоди у червні, серпні та вересні з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті у Лютенській сільській громаді Миргородського району відбулася низка заходів.

Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Присутні обговорили питання усунення з публічного простору ворожих маркерів СРСР та затвердили перелік вулиць по місту Лубни, які буде перейменовано.

12 вересня 1903 року у Полтаві відбулось ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ІВАНУ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ. Попри те, що кошти на пам’ятник було зібрано українською громадськістю ще у 1895-98 рр., російська імперська влада всіляко відтерміновувала надання дозволу на його встановлення. Та завдяки наполегливим спільним зусиллям українських інтелектуалів-патріотів заборони здолали. Стаття про початок робіт по зведенню пам’ятника Котляревському — один з перших журналістських дописів Симона Петлюри, надрукованих у «Літературно-науковому вістнику». (Через цензурні заборони української преси на підросійськіій Україні тоді не існувало, тому часопис, що виходив у Львові, був виданням, яке об’єднувало авторів Галичини, Буковини та Наддніпрянщини). Далі стаття журналіста і літературного оглядача та майбутнього голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

У Полтавській громаді затвердили перелік топонімів для четвертої черги перейменування, які вимагають уточнень, перенесені із попередніх черг, або несуть у своїй назві елементи російської чи радянської риторики.

Дні вересня у календарі пам’ятних дат cповнені різних важливих подій. Серед 23 вересня-день вигнання нацистів з Полтави та інші дні вересня, коли із сіл і міст нашого краю було вигнано гітлерівських злочинців. Водночас згідно з ідеологічними канонами комуністів -це дні так званого «освобождєнія» Полтавщини. Так вирішили комуноідеологи ще в період радянської окупації червоною росією, тобто у СССР. Насправді, це дні вигнання націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Перемогу режиму Колими над режимом Бухенвальду аморально тлумачити як «освобождєніє». На основі чинного законодавства у сфері державної політики національної пам’яті, даних з офіційних сайтів Українського інституту національної пам’яті (УІНП) й глосарію, що його затвердив секретар РНБО Олексій Данілов оприлюднюємо інформацію-роз’яснення.

Торік 11 вересня під час виконання бойового завдання біля села Білогірка на Херсонщині, захисник України Іван Банк отримав поранення через ворожий мінометний обстріл. Наступного дня воїн помер у лікарні. Військовому було 36 років. У нього лишився батько, брати, сестри та кохана.

У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.