28 серпня завершиться електронне голосування щодо змін більш ніж 60 вулиць та провулків Полтавської громади, які названі на честь російських та радянських художників, письменників, освітян й науковців. Це голосування за зміну назв вулиць громади третьої черги. Як взяти участь у голосуванні читайте тут. А ми пояснимо: як вулиці Полтави перейменовували до та після 24 серпня 1991 року, коли Україна стала незалежною.

До 28 серпня триватиме голосування зі змін назв 61 топоніма Полтави. На електронному голосуванні є пропозиція перейменувати провулок на честь російського літературного критика Миколи Добролюбова на провулок Народного руху — це громадсько-політична організація, яка за радянських часів брала активну участь у відновленні незалежності України.

31 березня цього року виповнилося 150 років від дня народження Миколи Міхновського – громадського та політичного діяча, правника, учасника боротьби за незалежність України в XX столітті. Життя і діяльність основоположника українського самостійницького руху й ідеолога української державної незалежності, автора знакових праць - проєкту Основного закону самостійної України, «Кредо молодого українця» та маніфесту «Самостійна Україна» нерозривно пов’язані з Полтавським краєм. Тож сьогодні розповімо про місця пам’яті Миколи Міхновського на Полтавщині.

Унікальний для України проєкт — створення цифрових реконструкцій поховання справжньої шаманки доби ранньої бронзи — нині реалізують у Полтаві за підтримки Українського культурного фонду. Його автори — співробітники Центру охорони та дослідження пам’яток археології Полтавської обласної ради. Шістнадцять років тому вони розкопали і дослідили курган поблизу Гребінки. Саме там були виявлені залишки шаманки — молодої жінки приблизно 25 років, кількох її одноплемінників, а також деякі обрядові предмети. І нарешті настав час явити цю знахідку світові — у цифровій іпостасі.

У межах угоди про інформаційну співпрацю із Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) на Полтавському телеканалі «Місто+» продемонстрували документальний фільм про шістдесятника Івана Дзюбу.

Протягом двох тижнів мешканці Полтавської громади обиратимуть нові назви для вулиць, які названі на честь російських митців та науковців

Якою може бути нова книга про Івана Вовчука (Федора Вовка), яка готується до друку в одній із великих міжнародних видавничих фірм? — Версії, міркування, припущення та попередній анонс проекту книги від Інституту Українського Вільного Козацтва Антона Кущинського

У місті Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області провели низку заходів з популяризації історії України. Зокрема, комунальний краєзнавчий музей міста Горішні Плавні спільно з Білицьким краєзнавчим музеєм за підтримки Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та кафедри історії України Полтавського педагогічного університету влаштували виставку «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці» та провели лекторій «Становлення української державності».

По-різному називають Віру Холодну: «королева екрана», «таємнича прима чорно-білого кіно», «зірка німого кіно», на честь знаменитої землячки у Полтаві перейменували вулицю, а якщо точніше декомунізували провулок Ногіна. Народилася майбутня зірка німого кіно Віра Левченко в Полтаві 5 серпня 1893 року Ніхто достеменно зараз не скаже, у чому ж полягала таємниця успіху Віри Холодної, та й судити про це досить важко. Адже відтоді пройшла ціла епоха, але слава акторки живе, нею продовжують захоплюватися і через століття.

Український інститут національної памʼяті підготував перший перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». До переліку увійшли вісім сіл на Полтавщині. Цей перелік є першим, тобто не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону.