Іван Стешенко стояв біля витоків української національної освіти і був першим міністром (генеральним комісаром) освіти незалежної України в Уряді Центральної Ради. Внесок уродженця Полтави в становлення і розвиток української освіти велетенський. До приходу у велику політику Стешенко вже був досить відомим педагогом, істориком українського театру, літературним критиком, ученим-літературознавцем, перекладачем і письменником.

У Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві відбулася тематична зустріч із циклу «Історія і сучасність українських військових звитяг». Цього разу у фокусі уваги були два легендарних військових формування, які поєднує спільна назва: полк Чорних запорожців часів Української Народної Республіки та сучасна 72 окрема механізована бригада імені Чорних запорожців. Подію організували Український інститут національної памʼяті спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

На депутатській комісії з питань розвитку культури розглянули петицію проти демонтажу Монумента Слави та пам’ятника російському генерал-майору Олексію Келіну в Полтаві. Петицію обґрунтовував один із її співавторів Антон Михайлик. За його словами, колона Слави та пам’ятник Келіну не мають стосунку до уособлення російської зброї та імперіалізму, тому пам’ятники потрібно зберегти від демонтажу чи перенесення в інше місце.

Борець за незалежність України у 20 столітті Леонтій Христовий народився 125 років тому, 29 червня 1898 року у заможній козацькій родині на хуторі Скажениковому неподалік села Лютенька. Сьогодні Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті висвітлює окремі штрихи його біографії та розповідає про пошанування пам’яті.

Комісія із перейменування вулиць затвердила варіанти вже для 35 з 65, які названі на честь російських діячів науки та культури

Знахідки розташовувались на місці сучасному мікрорайону Лазурний. Це кулі, ґудзики, фрагмент казана, цвяхи, підкови та музичний інструмент дримба

На депутатській комісії розглянули петицію засновника проєкту «Стара Полтава» Ігоря Ізотова про повернення відзначення Дня міста 12 липня. Після публікації на сайті міської ради 19 квітня, ця петиція набрала більш ніж необхідну кількість голосів впродовж восьми годин. На комісії депутати ухвалили продовження її розгляду по суті й організацію збору інших нових дат Дня міста для майбутнього електронного голосування.

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Це пам’ятники гауляйтеру Пьотра — коменданту Полтавської фортеці Келіну на Першотравневому проспекті та на місці, начебто, відпочинку московського царя на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Але найбільше дискусій довкола монумента Слави у центрі Полтави.