Знахідки розташовувались на місці сучасному мікрорайону Лазурний. Це кулі, ґудзики, фрагмент казана, цвяхи, підкови та музичний інструмент дримба

На депутатській комісії розглянули петицію засновника проєкту «Стара Полтава» Ігоря Ізотова про повернення відзначення Дня міста 12 липня. Після публікації на сайті міської ради 19 квітня, ця петиція набрала більш ніж необхідну кількість голосів впродовж восьми годин. На комісії депутати ухвалили продовження її розгляду по суті й організацію збору інших нових дат Дня міста для майбутнього електронного голосування.

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Це пам’ятники гауляйтеру Пьотра — коменданту Полтавської фортеці Келіну на Першотравневому проспекті та на місці, начебто, відпочинку московського царя на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Але найбільше дискусій довкола монумента Слави у центрі Полтави.

До третьої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 65 вулиць та провулків, які названі на честь російських та радянських художників, письменників, освітян та науковців.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті 22 червня тридцята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради схвалила рішення «Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об'єкта — пам’ятного знаку російському Олександру Пушкіну з публічного простору м. Лубни».

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Інститут Леонтовича (Київ) запрошують 22 червня о 17.30 на авторську лекцію Тіни Пересунько «Петлюра і Культура». Лекція відбудеться у дворику краєзнавчого музею.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення №74 «Про перейменування культурної спадщини». Ним переозначено історико-туристичний об’єкт, а також гідрологічну пам’ятку природи «Криниця Петра I». Відтепер гідронім має назву «Мавчина криниця». Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв’язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували кривавого ката Гетьманщини, московського царя Пєтра I.

Робоча група має напрацювати Концепцію зміни функції громадського простору при умові збереження історичної складової. Готовий продукт передадуть міській владі для подальшої реалізації у майбутньому

Знахідки репрезентують культуру населення східного порубіжжя Литовсько-Руської держави