У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.

У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.

На YouTube-каналі проєкт «Хащі» опублікував відео про куточки старосвітської України в селах над річкою Удай в Полтавській області. Зокрема, учасники експедиції досліджують місцевий колорит та історію сіл Городище, Лісова Слобідка та Постав-Мука Лубенського району. Також відбулася експедиція до колишнього хутора Красногірці, в якому ймовірно був побудований у XVIII столітті монастир для козаків з інвалідністю.

7-го вересня у Полтавській міській раді на засіданні виконавчого комітету Полтавської міськради розглянули варіанти нової дати відзначення Дня міста. Для обговорення у громаді будуть запропоновані такі варіанти: 29 червня як день першої літописної згадки про Полтаву й, за новим календарем, день святих Петра і Павла; 5 вересня — відновлення Магдебурзького права для Полтави, 9 вересня — день народження зачинателя нової української літературної мови, поета, автора безсмертної «Енеїди» Івана Котляревського. Нижче мої міркування.

7 вересня на засіданні виконкому Полтавської міськради директорка Департаменту культури Олена Ромас зачитала варіанти дат для перенесення святкування Дня міста. У майбутньому нові дати винесуть на електронне голосування серед жителів громади, яке організує комунальний «Інститут розвитку міста».

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР 200-річчя від дня народження Матвія Номиса -етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця, життя і діяльність якого пов’язані з Лубенським та Оржицьким краєм, відзначається на державному рівні. Матвій Номис (Матвій Терентійович Симонов) -17 (29) листопада 1823, с. Заріг — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) - український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них і споруда на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Цей імперський маркер російські ідеологи гучно назвали «пам’ятник на місці відпочинку Петра». Мовляв, тут після Полтавської битви відпочивав лютий ворог Гетьманщини, московський цар Пьотр I. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має ухвалити рішення про демонтаж цієї та інших споруд звеличення перемоги московитів у Полтавській битві. Розповім про позицію громадськості Полтави, Мінкульту та УІНП. А ще обмірковую про те, який саме новий УКРАЇНСЬКИЙ пам’ятник варто спорудити на місці демонтованого РОСІЙСЬКОГО.

Поширене на історичній Полтавщині та інших реґіонах України прізвище «Дяченко» раніше вживалося у значенні «син дяка». Слово ж «дяк», очевидно, запозичене через церковнослов’янську мову, походить від грецького «служка» — «диякос» (грецькою мовою — διάκος, від «дияконос»), початкова етимологія цього слова не зовсім ясна сучасним мовознавцям.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України