Останній на Полтавщині: стало відомо про долю пам’ятника росіянину Ватутіну біля Глобиного
З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Малі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області відділ культури, сім’ї та молоді місцевого виконкому провів огляд технічного стану споруди звеличення російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. З’ясувалося, що погруддя росіянина відсутнє повністю, лишилися тільки рештки бетонного фундаменту. До Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА направлено лист щодо вилучення неіснуючого пам’ятника з державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомили представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара у офіційній відповіді із виконкому Глобинської громади.
Нагадаємо, що відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»у населених пунктах Полтавщини активно перейменовуються вулиці, що звеличували Ватутіна, також демонтовуються пам’ятники цьому росіянину. Зокрема, згідно з рішенням виконкому з публічного простору села Ціпки Краснолуцької сільської ради Миргородського району усунено бюст Ватутіну. Згідно з рішеннями сесій Полтавської міськради полтавське погруддя Ватутіну теж демонтовано, його перевезуть до Путивльського державного історико-культурного заповідника «Парк радянського періоду». Наразі незрозуміло як саме зруйнувалася споруда глорифікації Ватутіна у селі Малі Кринки Глобинської громади: під впливом негоди або ж до активних дій вдалися прихильники декомунізації?
Довідково: У 1920 р. вступив до Червоної армії. Член Всеросійської Комуністичної Партії (більшовиків) з 1921 р. У 1920-21 роках Ватутін придушував український визвольний рух за незалежність України, воював проти загонів Армії УНР на Полтавщині. У 1939 році командує Українським фронтом під час вторгнення СССР в Польщу, за що отримав Орден Леніна. Причетний до військових злочинів у 1943 році, під час 2 світової війни. Жахливим злочином проти українського народу Ватутіна та інших командирів Червоної армії є те, що на «звільненій» від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети. Німецькі кулеметники весь час розстрілювали неозброєних людей в цивільному, але на місце одних вбитих, йшли шеренги нових. Згідно з дослідженнями доктора історичних наук Володимира Сергійчука, Ватутін «кидав сотні людей беззбройними під німецькі танки, особливо на території України. І тільки завдяки гарматному м’ясу такі генерали як Ватутін вигравали битви». На Волині 29 лютого 1944 року червоний російський кат отримав кульове поранення від українських партизанів з УПА і через невдале лікування помер.
Полтавський офіс УІНП
