Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич
Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та згідно з рішенням 44-ої позачергової сесії 8 скликання Диканської селищної ради Полтавського району № 26 «Про найменування (перейменування) вулиць та провулків населених пунктів Диканської селищної ради» перейменовано вулиці та провулки населених пунктів Диканської селищної ради. Ухвалі депутатів передували консультації з Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті та праця місцевої топонімічної комісії. Чимало пропозицій щодо нових україноцентричних назв сформулював член комісії, уродженець Диканьки, професор, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури Анатолій Щербань.
Доба козацтва і Гетьманщини
Вул. Черняховського відтепер носитиме ім’я Петра Сагайдачного, на пошану гетьмана українського козацтва, учасника переможної битви під Хотином 1621 р. та успішного походу на Московську державу 1618 р., фундатора і мецената Києво-Могилянської колегії. Детальніше на сторінці Полтавського офісу УІНП.
Вул. Кутузова теж змінили назву — на вул. Івана Богуна, видатного українського полководця часів Богдана Хмельницького та періоду Руїни (противник підписання Переяславської угоди з московським царством, бував у Диканьці, учасник події, дата якої використовується як час першої згадки про селище в писемних джерелах).
Вул. Пушкіна перейменували на Івана Мазепи — на честь видатного гетьмана України, котрий бував у Диканьці, був кумом власника селища Василя Кочубея (в Диканьці зафіксовані народні назви об’єктів з іменем гетьмана, наприклад, «Дуб Мазепи»), очільника воєнно-політичного виступу проти московського царя Петра I. Детальніше на сайті УІНП.
Вул. Олега Кошового називатиметься на честь Кошового Гордієнка. Кость Гордієнко — кошовий отаман Запорізької Січі, військовий і політичний діяч, який уклав воєнний союз із Іваном Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра І. Створив і очолив Кам’янську Січ. Сподвижник та співавтор Конституції Пилипа Орлика. 1709 р. під час Північної війни перебував у Диканьці. Детальніше на офіційному сайті УІНП.
Вул. Чернишевського — на Самійла Величка (козацький канцелярист і літописець, певний час мешкав у Диканьці і, за однією з версій, похований у селищі. Саме в його літописі міститься перша писемна згадка про Диканьку). Детальніше на сторінці Полтавського офісу УІНП.
Увічнили борців за Українську незалежність у 20 і 21 століттях
Вул. Горького — вул. Грушевського. Борець за незалежність України у 20 столітті, голова Української Центральної Ради (УЦР), історик, соціолог, письменник, державний і політичний діяч, автор багатотомної «Історії України-Руси». Детальніше на сайті УІНП.
Вул. Лєрмонтова перейменували на честь Василя Короліва — борця за незалежність України у 20 столітті, одного із засновників Української Центральної Ради (УЦР), дипломата Української Народної Республіки (УНР), видатного письменника, діяча товариства «Просвіта», котрий брав активну участь у проукраїнському громадському житті Диканського краю на початку ХХ століття. Батько його, Королів Костянтин Іванович, певний час був настоятелем Свято-Троїцької церкви у Диканьці (1891—1895, 1902—1912). Василь навчався в Полтавській духовній семінарії. У своїх спогадах про Симона Петлюру він згадував, як, вступивши, познайомився з Симоном і підтримував дружбу довгі роки. Брав участь в українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув’язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб», «Засів». У 1917 році працює у київському видавництві «Час», а також став першим редактором часопису «Книгарь» — першого критико-бібліографічного періодичного видання України. За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей. 7 березня 1917 року був обраний до складу членів УЦР від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій. Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства «Просвіта». 1919 року В. Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився емігрантом. Там познайомився з майбутньою дружиною — українською письменницею Наталеною Королевою і оселився в містечку Мельник 1927 року. Багато років викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, не залишаючи літературної творчості. Детальніше на офіційному сайті УІНП.
Вул. Крилова перейменували на Костянтина Товкача — борця за незалежність України у 20 столітті, діяча УНР, Генерального судді УНР, священника, правника, просвітянина, який починав свою громадську діяльність з Диканьки. Зокрема, був активним учасником проукраїнського руху в селищі у 1906-1907 р. Детальніше у дослідженні професора Леоніда Булави.
Вулицю, що звеличувала сталінського помолога Мічуріна назвали на честь видатного борця за незалежність лідера Організації Українських націоналістів Степана Бандери. Детальніше на сайті УІНП.
Вул. Ватутіна — на вул. Романа Шухевича, українського політика, головнокомандувача Української Повстанської армії. Детальніше на офіційному сайті УІНП.
Вул. 50 років Перемоги перейменували на Переможців. Так пошанували тих українців, які доклали і докладають зусиль для того, щоб перемагати ворогів, які зазіхали і зазіхають на територію нашої держави. Колишню назву вул. Плєханова змінили на Героїв Диканщини, на честь героїв-диканчан, в тому числі й загиблих у російсько-українській війні мешканців регіону, котрі доклали зусиль для перемоги над ворогом, що зазіхав і зазіхає на територію нашої держави.
Діячі культури і науки у назвах вулиць громади
Вул. Чайковського — на Олекси Діхтяря (діяч товариства «Просвіта», вчитель, перекладач і письменник, понад двадцять років провів у Диканьці, завдяки йому була сформована чітка проукраїнська позиція мешканців). Детальніше у грунтовній монографії авторства професора Анатолія Щербаня тут.
Вул. Достоєвського — на Луки Кримського, видатного лікаря, священика, канонізованого святого, який вирізнявся стійкою громадянською позицією. Неподалік розташований храм ПЦУ його імені з табличками загиблих у російсько-українській війні героїв-диканчан.
Вул. Чехова відтепер носитиме ім’я Василя Скорика, відомого диканського краєзнавця, колишнього директора Диканського історико-краєзнавчого музею, автора книг і статей з історії Диканщини, почесного громадянина селища. Пров. Черняховського — Василя Непийпива, українського живописця, українського народного художника, уродженця с. Кам’янка на Диканщині. Пров. Чернишевського носитиме ім’я видатного українського поета, шістдесятника, уродженця Полтавщини Василя Симоненка. Детальніше на сайті УІНП.
Вул. Ціолковського — на Академіка Стешенка — уродженця Диканьки, українського вченого-астрофізика, академіка НАН України, дитинство і юність якого пройшли неподалік цієї вулиці. Пров. Некрасова — Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклористки, етнографа. Детальніше на сайті УІНП.
Провулок Крилова — на Олеся Гончара, українського письменника, прозаїка, літературного критика, політичного і громадського діяча, голови Спілки письменників України (1959-1971), героя України (2005, посмертно). Детальніше на сайті УІНП.
Вул. Ломоносова – вул. Василя Стуса, видатного українського поета, дисидента, жертви комуністичного режиму. Детальніше на сайті УІНП.
Повернення історичних назв
У селищі Диканька вул. та провулок Гагаріна відтепер мають назву Кудрина (за основу взято місцевий геонім, назву балки, розташованої неподалік). Вулиці Некрасоваповернули назву Махова (за основу взято назву кутка і вулиці ІХ — поч. ХХ ст.). Пров. Мічуріна перейменували на Броварський (за назвою місцевого геоніму, розташованої неподалік балки), Кутузова перейменували на Польський (за назвою місцевого геоніму, житлового масиву, розташованого неподалік). Вул. Чкалова повернули давню назву Чигрівська. Колишнім вул. та провулку російського шовініста-українофоба Бєлінського дала нову назву розташована там Свято-Троїцька церква. Це перлина української архітектури доби бароко, споруджена 1780 р. стараннями В. Кочубея, котрий похований у склепі під храмом. Пров. Плеханова носитиме назву Печерський (привертає увагу до печер і підземних споруд різного часу, які розташовані в Диканьці і прилеглому лісі та є атрактивною туристичною пам’яткою).
А у селі Балясне вул. Чкалова перейменували на Кочубеївську (назва актуалізує факт існування в селі кочубеївської економії, яка тривалий час давала заробіток усім мешканцям села).
Полтавський офіс УІНП
