Днями у місті Шепетівка на Хмельниччині Інститут нацпам’яті спільно з місцевим музеєм організував всеукраїнський семінар для музейних працівників «Сучасний музей та його роль у суспільстві як інституції пам`яті». У ньому з ініціативи Полтавського офісу Північно-східного відділу УІНП взяли участь і представники місцевих сільських і міських комунальних музеїв Полтавщини, а саме Біликів і Горішніх Плавнів.

Чи був гетьман Скоропадський українським патріотом? Це питання в Дискусійному Клубі Полтава розглянули Віталій Бичко-Токовий, історик, контент-мейкер, і Олександр Золотухін, організатор Клубу.

До 150-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка та 180 — річчя із дня народження Михайла Драгоманова (1841–1895), уродженця міста Гадяч на Полтавщині, громадського та політичного діяча, історика, публіциста, літературознавця, фольклориста. Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали «Династія» про родини Драгоманових і Косачів. Зокрема, про Ольгу та Михайла Драгоманових, Петра Косача та його двох синів і трьох доньок, найбільш знана з яких — Леся.

185 років тому, 18 серпня 1836 року на хуторі Переходівка (нині село у Чернігівській області) народився Олександр Кониський, перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч, адвокат, автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Тараса Шевченка, викладач недільних шкіл у Полтаві.

Розсекречення архівів комуністичних репресивних органів суттєво збільшило кількість історичних джерел ХХ ст. Водночас такий крок зменшив простір для історичної міфотворчості, активно впроваджуваної пропагандистською машиною СРСР.З іншого боку, ми самі звикли спостерігати за історією крізь призму великих структур. Якщо Русь, то князя Володимира, а не якого не будь Вишати з Переяслава; Визвольна війна — Богдана Хмельницького, а не козака Убийконя з Кобеляцької сотні… Насправді ж, історія — це сума родоводів конкретних людей. Якщо говорити через призму німецької окупації Кобеляцького району, то історія це не таємний протокол до пакту Молотова-Рібентропа, не 22 червня і не Гітлер зі Сталіним. Історія — це лінія фронту, яка перетинала хутір Порубаї у 41-му навпіл, це колони евакуйованих тракторів, покинуті вже у Харківській області, це підірвані мости через Ворсклу, могили німецьких солдат на Горі у Біликах, це поліцай Валявський, який після мобілізації заслужив медалі «За бойові заслуги», «За взяття Будапешту» та… 16 років таборів…

Корпус джерел, які відтепер відкриті у архівних відділах СБУ, можна назвати велетенським. У справах зберігаються особисті документи, листи, вірші, рецепти страв, подекуди репертуари театрів та щоденники. Один із таких — щоденник старости Білицької управи, який зберігається у архівному відділі УСБУ Полтавської області, у справі № 4405, хочемо представити читачам.

Депутат Юлія Городчаніна звертається з проханням направити 200 тис. грн на проект реставрації будинку, у якому жив Патріарх Мстислав

180-річчя видатного уродженця міста Гадяч на Полтавщині, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча Михайла Драгоманова цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП), згідно з Постановою Верховної Ради відзначається на державному рівні. З цієї нагоди у Полтаві і Гадяцькій громаді влаштовують низку просвітницьких та меморіальних заходів. Про це повідомили у Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП та відділі культури і туризму виконкому Гадяцької міської ради.

До 150-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка, Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали «Династія» про родини Драгоманових і Косачів. Зокрема, про Ольгу та Михайла Драгоманових, Петра Косача та його двох синів і трьох доньок, найбільш знана з яких — Леся.

Знайомство полтавців із відомим у багатьох країнах світу волонтерським проєктом «Ікони на ящиках з-під набоїв» відбулося на початку літа в Свято-Успенському кафедральному соборі Православної Церки України. Тоді в храмі відкрили виставку святих образів роботи київського подружжя художників Олександра Клименка та Софії Атлантової. Полтавці дізналися, що мистецький проєкт спрямований на підтримку Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ), який допомагає українським військовим та цивільному населенню на буремному сході України. Власне, Полтава стала тоді 45-м містом на творчому шляху проєкту, і ніхто й гадки не мав, що саме тут він отримає особливе продовження. Минуло менше трьох місяців, і подружжя іконописців презентувало новий цикл сакральних творів із назвою «Полтавський Деісис (моління)». Подія відбулася цими днями в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. На захід завітали ветерани російсько-української війни, представники української греко-католицької церкви, військові капелани, директорка Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Ірина Удовіченко, регіональний представник Інституту нацпамяті в Полтавській області Олег Пустовгар, громадські діячі, депутати місцевих рад, журналісти, віряни і священики ПЦУ, митці. Роботу над циклом художники завершували на очах усього зібрання — виписуючи на тлі ікон імена 206 загиблих на російсько-українській війні Героїв-полтавців. Процес відбувався у супроводі духовних піснеспівів у виконанні праправнука нашого видатного земляка Миколи Лисенка — відомого українського диригента, регента і протодиякона Миколи Лисенка-молодшого.

У межах культурно-освітнього марафону «Наша незалежність» триває публікація циклу історичних матеріалів (фото, відео, документів, інформацій із газет, історій очевидців), що є знаковими для становлення незалежності та визначними для Полтавщини. На сайті Полтавської ОДА опублікували матеріал про відкритий 9 вересня 1994 року пам’ятник козакам. З того часу полтавці незмінно вшановують пам’ять загиблих українських козаків у День незалежності України та у День українського козацтва, сприймаючи пам’ятник і урочистості побіля нього як непорушну даність.