У межах спільного проєкту чеської Асоціації з міжнародних питань, Української асоціації усної історії та Українського інституту національної пам’яті «Усна історія» відбудеться цікавий всеукраїнський он-лайн семінар «Усна історія: теорія і практика». У ньому можуть брати участь вчителі з усієї України, в тому числі й Полтавщини. Про це повідомляється на офіційній ФБ — сторінці Інституту нацпам’яті.

Державний архів Полтавської області влаштував круглий стіл «Злочини Третього Райху: проблематика питання, дослідження, увічнення пам’яті». Захід організували з нагоди вшанування 80-х роковин від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року). До проведення долучився Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), представники громадськості, Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, науковці Полтавського національного педагогічного університету, вчителі, архівісти, краєзнавці.

Полтавці збирають 125 тисяч гривень на розширене і доповнене перевидання книги «Провінційний архітектор» про Лева Вайнгорта і відбудову Полтави, а також — на створення аудіокниги

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Представники влади та єврейської організації поклали квіти до пам’ятних знаків «Скорботної матері» і жертвам Голокосту

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

16 (27) вересня 1781 року російською імперською владою було ліквідовано один з останніх атрибутів української козацької державності — полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Натомість указом Катерини ІІ на землях Гетьманщини утворили три загальноімперські намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Урочисте їх відкриття відбулося у січні 1782 року. Подія мала згубні наслідки для Гетьманщини. Це означало переведення її земель на становище звичайних російських провінцій, адже структура намісництв не відрізнялася від структури інших частин Росії, а відмінні від російських місцеві установи втрачали чинність.

Одним із ключових заходів з відзначення 220-ої річниці з дня народження видатного українського математика, механіка, фізика, академіка, уродженця хутора Пашенна (нині село Пашенівка, що належить до Хорішківського старостату Козельщинської громади Полтавської області) Михайла Васильовича Остроградського став обласний науковий «круглий стіл» «Наукова спадщина Михайла Остроградського: історичні віхи та погляд у майбутнє».

24 вересня 1801 року славний козацький Полтавський край дав Україні і світу Михайла Васильовича Остроградського. Він народився у родині, яка належала до знатного козацько-старшинського роду Остроградських, що вже п’яте покоління, ще з XVII століття виходив від козака, бунчукового товариша Івана Остроградського. Тривалий час, у темну добу бездержавності російська і радянська історіографії «ліпили» з нашого земляка «вєлікого руского учоного». Досі у «всесвітній павутині», навіть на вітчизняних інтернет-сайтах, можна надибати повідомлення з пропагандистським кліше «видатний російський математик». Замовчувалося ставлення вченого до забороненої у Російській імперії української мови, а ще за комуністичних часів особливо наголошували на, начебто, атеїзмі математика. 220-річчя із дня народження механіка, фізика, академіка, уродженця хутора Пашенна (нині село Пашенівка, що належить до Хорішківського старостату Козельщинської громади Полтавської області) цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті й згідно з Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» відзначається на державному рівні. Тож, маємо нагоду, відмовившись від пропагандистських штампів минулого, привернути увагу читача до цієї непересічної особистості через призму історичної правди.