Розмір тексту

Письменник, автор біографії Тараса Шевченка й слів духовного гімну України, організатор недільних шкіл у Полтаві: до 185-річчя Олександра Кониського

Олександр Кониський
Олександр Кониський | Фото: ukrlit.org

185 років тому, 18 серпня 1836 року на хуторі Переходівка (нині село у Чернігівській області) народився Олександр Кониський, перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч, адвокат, автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Тараса Шевченка, викладач недільних шкіл у Полтаві.

Закінчив Ніжинське дворянське училище та Чернігівську гімназію, де й почав писати вірші українською. Після невдалої спроби здобути вищу освіту в Ніжинському юридичному ліцеї і відбуття військової служби з 1854 служив на низових посадах у Кримінальній палаті в Полтаві. Здав екстерном іспити на кандидата прав, а після селянської реформи 1861 зайнявся адвокатською практикою, сподіваючись захищати інтереси «визволених невільників». Вів активну літературну (з 1858) і громадську діяльність, був членом полтавської та київської «Громад», займався організацією недільних шкіл. Сам читав історію в п’яти недільних школах Полтави, одна з яких була вечірня для дорослих. Опублікував українські прописи (1862), підручник з арифметики (1863), читанку для українських шкіл (1882). Підготував також підручник про закони, потрібні селянам, який, однак, не був дозволений до друку цензурою. В січні 1863 був заарештований і в позасудовому порядку висланий до Вологди, потім — до Тотьми (нині — РФ). 1865 отримав дозвіл виїхати за кордон для лікування. 1866 повернувся в Україну і жив у Катеринославі (нині м. Дніпро), перебуваючи під гласним поліцейським наглядом. Від 1872 після зняття нагляду переселився до Києва. Був одним з ініціаторів заснування 1873 у Львові Літературного товариства імені Шевченка.

Літературні псевдоніми — О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин, Полтавець та інші (всього близько 150).

У 1880-х роках обирався гласним Київської міської думи, тоді ж захопився проблематикою звичаєвого права. Опублікував у виданні полтавського губернського земства «Земский обзор» статтю «Мировой суд и народные обычаи» про нехтування мировими суддями звичаєвого права (1883) та «Письма из Юго-Западного края» про правовий режим чиншового володіння (1884).

Автор численних поезій і прозових творів. 1885 написав слова пісні «Боже Великий, Єдиний» («Молитва за Украї¬ну», музика Миколи Лисенка), що в обробці Олександра Кошиця стала духовним гімном України.

Вів активну публіцистичну діяльність в Галичині, зокрема, тривалий час матеріально й інтелектуально підтримував літературно-науковий і політичний часопис «Правда», який відіграв визначну роль у формуванні української національної свідомості. Був ініціатором перетворення в 1892 Літературного товариства імені Шевченка в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ). Йому пожертвував свою бібліотеку і архів, відкрив стипендію і заповів частину грошей.

Однією з головних праць О. Кониського була повна біографія Тараса Шевченка «Тарас Шевченко-Грушівський» (1898), що вийшла у двох томах. Їй він присвятив останні десять років свого життя, провів величезну роботу по збиранню необхідного матеріалу, відтак відвідав Звенигородщину, інші шевченківські місця, зустрічався з багатьма людьми, що знали Шевченка, роздобув чимало рукописів поета, його листи, спогади про нього, урядові документи тощо.

Помер 12 грудня 1900 року в Києві.

Від кінця 1920-х до 80-х рр. у колишньому СРСР твори Кониського були заборонені, оскільки комуністичні ідеологи зараховували видатного митця й інтелектуала до націоналістів. Уціліле з творчої спадщини митця зберігається нині і Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Національній бібліотеці України НАН України ім. В. І. Вернадського.

Полтавський офіс Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

371
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему