# Тарас Шевченко
  • Шевченко, Зеленський, Леся Українка, Хмельницький та Бандера увійшли до топ-5 найвидатніших українців — опитування групи «Рейтинг»

    Соціологічна група «Рейтинг» в межах проекту «Народний ТОП» продовжила дослідження видатних українців усіх часів. За допомогою відкритого питання респонденти, не отримуючи жодних списків чи підказок, називали імена відомих особистостей, котрих вони вважають достойними цього рейтингу.

    14 жовтня 2022, 10:085
  • «Борітеся — поборете» — полтавці вшанували пам’ять Тараса Шевченка

    9 березня, у 208-му річницю від дня народження геніального українського поета, художника і філософа, нескореного патріота Тараса Шевченка і 14-й день повномасштабної російсько-української війни на заклик Полтавського обласного товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка полтавці зібралися біля пам’ятника національному Пророку у Полтаві. На ньому викарбувано заповіт для сучасних воїнів, які захищають Україну і світ від московської путінської чуми: «...і вражою злою кров’ю волю окропіте».

    11 березня 2022, 11:160
  • Тарас Шевченко мобілізує на боротьбу із російськими окупантами: що не подобалося в словах Кобзаря імперській Росії і CРСР?

    Будь-яка тоталітарна держава дуже доскіпливо ставиться до найменших проявів вільнодумства і виходу за межі усталених ідеологічних норм, вбачаючи у цьому пряму загрозу своєму існуванню. Саме тому в усі часи творчі особистості були під пильним наглядом спеціалізованих державних структур, які намагалися не допустити «шкідливого впливу» на маси. І чим масштабнішою була постать, тим прискіпливішою була увага до творчості та наполегливішими спроби, якщо не вдавалося замовчати чи зламати митця, «приручити» його, зробити «своїм, зручним і правильним». Практично усі знакові українські письменники і поети в часи бездержавності пройшли через горнило ідеологічного протистояння з державною машиною. Тарасові Шевченку в цьому плані «пощастило» мати справу і з імперською цензурою, і з комуністичним Головлітом.

    9 березня 2022, 08:180
  • Учасник Кирило-Мефодіївського братства, пропагандист українофільства у Полтавській громаді, педагог, культуролог: до 200-річчя Дмитра Пильчикова

    200 років тому, 7 листопада 1821 року на Херсонщині (за іншими даними — у Полтаві) у родині міщан народився Дмитро Пильчиків (Пильчиков) — український громадський і культурний діяч, педагог, батько українського фізика-винахідника Миколи Пильчикова.

    7 листопада 2021, 15:270
  • «Так вічной пам’яти бувало у нас в Гетьманщині колись»: 240 років тому російська влада ліквідувала полково-сотенний устрій Гетьманщини

    16 (27) вересня 1781 року російською імперською владою було ліквідовано один з останніх атрибутів української козацької державності — полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Натомість указом Катерини ІІ на землях Гетьманщини утворили три загальноімперські намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Урочисте їх відкриття відбулося у січні 1782 року. Подія мала згубні наслідки для Гетьманщини. Це означало переведення її земель на становище звичайних російських провінцій, адже структура намісництв не відрізнялася від структури інших частин Росії, а відмінні від російських місцеві установи втрачали чинність.

    28 вересня 2021, 08:220
  • Письменник, автор біографії Тараса Шевченка й слів духовного гімну України, організатор недільних шкіл у Полтаві: до 185-річчя Олександра Кониського

    185 років тому, 18 серпня 1836 року на хуторі Переходівка (нині село у Чернігівській області) народився Олександр Кониський, перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч, адвокат, автор слів пісні «Молитва за Україну», перекладу «Щоденника» Тараса Шевченка, викладач недільних шкіл у Полтаві.

    16 вересня 2021, 08:090
  • Пам’ятник Шевченку у Полтаві: полтавці відзначили 95-річчя з часу встановлення

    Історико-просвітницький вечір «Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом. Цікаві факти про пам’ятник Тарасові Шевченку у Полтаві» влаштували 11 березня Департамент культури і туризму облдержадміністрації, обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Котляревського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Захід присвятили 95-річчю з часу встановлення у Полтаві пам’ятника Тарасові Шевченку

    13 березня 2021, 13:320
  • Міська й обласна влади не поділили пам’ятник Шевченку і влаштували дві різні церемонії покладання квітів

    Місто і область влаштували два урочисті заходи до дня народження Тараса Шевченка у різний час. І депутат облради Микола Кульчинський прийшов «не у свою групу».

    9 березня 2021, 15:4834
  • До 175-річчя написання Тарасом Шевченком «Заповіту». Заклик до визволення з-під московського ярма: про шедевр «родом» із Полтавщини

    25 грудня, 175 років тому Тарас Шевченко написав «Заповіт» — один зі знакових творів вітчизняної літературної спадщини, якому судилося стати останнім акордом у знаменитому циклі «Три літа» (1843–1845 рр.). Дотепер «Заповіт» є суспільно-політичним маніфестом, зверненим до розуму і серця українців. Тарас Шевченко закликав до визволення українського народу від поневолення Російською імперією й побудувати свою державу — «сім’ю вольну, нову». Це зумовило фантастичну популярність вірша. До нього зверталися кілька поколінь борців за незалежність України. Художня довершеність ставить «Заповіт» у ряд найдосконаліших зразків світової політичної лірики. Спочатку увійшов до альбому «Три літа» без назви. Але, переглядаючи рукописний збірник «Стихотворения Т. Шевченко» укладений І. М. Лазаревським (1836–1867), автор занотував початкову назву як «Завіщаніє». Вперше надрукували в безцензурному виданні «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг, 1859) під заголовком «Думка». У 1867 році надруковано перші вісім рядків у «Кобзарі» під редакторською назвою «Заповіт», яка відтоді стала традиційною. Повний текст оприлюднили у четвертому номері львівського журналу «Мета» 1863 року під назвою «Завіщаніє» з деякими невідповідностями в окремих рядках. Повністю «Заповіт» вперше надруковано в 1907 році у «Кобзарі» за редакцією В. Доманицького (1877–1910).

    26 грудня 2020, 09:4522
  • До Дня вишиванки у Полтаві одягнули у сорочки п’ять пам’ятників

    У Полтаві пам’ятники Марусі Чурай, Миколі Гоголю, Івану Котляревському, Тарасу Шевченку та Івану Мазепі прикрасили вишиванками

    21 травня 2020, 15:5036

Стрічка новин

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему