Відремонтованими дорогами: ОТГ їдуть першими

Децентралізація — солодке слово. Тому що це — найуспішніша реформа в Україні. Вона дозволила багатьом селищним і сільським радам стати спроможними. Тобто такими, в яких на всі потреби вистачає грошей.

Усе більше коштів від держави органи влади у сільській місцевості почали отримувати, починаючи з 2015 року. Частина тих податків та зборів, які раніше йшли до державного бюджету, тепер залишається на місцях. Найбільше — у тих самих об’єднаних тергромадах, ОТГ. Наприклад, тут залишається 60% ПДФО, 100% плати за землю і єдиного податку. Загалом більше 10 різноманітних податків та зборів повністю або частково. Найбільше виграли ті громади, на території яких розташовані та юридично «прописані» успішні підприємства, є великі площі сільськогосподарських земель, де ведеться видобуток вуглеводнів.

Разом із фінансами держава віддає громадам відповідальність. Тепер влада на місцях сама вирішує, на що саме спрямувати кошти: на освіту, медицину, культуру чи ремонт доріг.

Дорогами по надрам

Хоча за Конституцією надра України належать українському народові, люди в багатих на вуглеводні місцях не дуже це відчували. Якщо керівники підприємств укладали з органами влади соціальні договори, тільки тоді допомагали жителям. Але з 1 січня 2018 року вони зобов’язані це робити — і не згідно з договорами і домовленостями, які можна політично «корегувати». А у хороший прозорий спосіб — за допомогою виплати фіксованої суми рентних платежів. Таким чином обласний бюджет отримує 2% ренти. Сільські та селищні бюджети — 1%, якщо вони не є ОТГ, а районні натомість 2%. Якщо ж люди утворили об’єднану громаду — то отримують аж 3%, а район — нічого.

У що ОТГ вкладають кошти в першу чергу? Правильно: у медицину, освіту та дороги на селі.

За 7 місяців 2018 року Сенчанська ОТГ отримала 26 мільйонів 650 тисяч рентних платежів. Це рекордний показник серед усіх об’єднаних громад Полтавщини. Але тут і видобуток вуглеводнів солідний, і нові вишки буряться, і проблем багато накопичилося. Розповідає голова Сенчанської ОТГ Віктор Лисий:

— Ми дуже багато вклали в дороги. Більше 3 млн і далі продовжуємо вкладати. Це відчули вже Сенча, Шеки, Хитці, Лучка. На щастя, за межами населених пунктів наших доріг немає та й тут проблем вистачає. У Сенчі провулок Першотравневий — ділянка горбистої місцевості — будемо його приводити до ладу, це близько кілометра. І не лише у капітальний ремонт вкладаємо, а й у будівництво автошляхів. Робимо їх там, де ніколи не було асфальтового покриття. До 10 км зробили защібінення вулиць. Мені порекомендували спеціалісти-дорожники зробити із щебню «подушку» у 15 см і дати відстоятися рік. Таке покриття просяде, де йому треба. Ми його потім вирівняємо — і покладемо асфальт. І якісно буде, і суттєві кошти зекономимо.

Віктор Миколайович стверджує: якби не рента, громаді було б сутужно жити. Тому що кошти, які надходили за умовами соціальних договорів, — це копійки у порівняні з рентними платежами.

Хто — за, хто — проти

До речі, кошти від видобуваючих компаній місцеві громади отримують в основний фонд, а не у спеціальний. Це означає, що дотаційна громада зобов’язана спрямувати їх на «латання дір», тобто на захищені статті. А спроможна громада може використати на латання доріг. Хоча буває по-різному.

Голова Ланнівської ОТГ Костянтин Удовиченко всі вільні кошти вклав би у соціальні об’єкти — ремонти навчальних і медичних закладів:

— Дороги будувати поки що — не з нашими статками. 800 метрів капітального ремонту автошляху коштують 4 млн грн. Ми змогли собі дозволити два поточні ремонти по 200 тисяч грн в Ланні на вулиці Миру і в Нижній Ланні на Мирошниченка.

Ланнівська ОТГ за 7 місяців поточного року отримала 4,7 млн грн рентних платежів. Нехворощанська ОТГ за цей період майже стільки ж, 4,5 млн. грн. Керівник цієї ОТГ Юрій Мовчан трохи іншої думки щодо автошляхів:

— Дороги — це життя, це ж під’їзди до лікарень. Це своєчасні культурні послуги населенню і це навчання для дітей. А дороги у нас у жахливому стані десятиліттями. Будь-які додаткові кошти витрачаємо на них, запланували 3 млн на їхній ремонт. Уже зробили 800 метрів поточного ремонту по Маячці, 300-400 метрів по Лівенському, близько півтора км ямкового ремонту по Шєдієвому. І по Нехворощі до кілометра. Також робимо важливі під’їзди до амбулаторії та сільського клубу в Нехворощі. У Маячці центральну дорогу потрібно оновити капітально. Ми укладаємо поки що один шар асфальтового покриття. Якщо не буде їздити великоваговий транспорт — пару років витримає. Мріємо, звичайно, про капітальний ремонт уже в недалекому майбутньому. Самі обрали надійного підрядника, у нього є свій асфальтовий завод.

У Нехворощі працює підрядник

Юрій Іванович бідкається: хоч би децентралізація допомогла привести до ладу дорогу обласного значення Нехвороща — Полтава. Про це люди всіх супутніх населених пунктів мріють, як про найкращий подарунок.

Подарунок під ялинку

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко на Діда Мороза не схожий. Але він сам, його прес-служба, керівники структурних підрозділів та голови РДА регулярно звітують про виконані ремонти доріг, які мають закінчитися до зими.

Власне, у дорожній сфері теж відбувається децентралізація. З 1 січня автомобільні шляхи місцевого значення перейшли на баланс області від Служби автомобільних доріг. Якщо загалом на Полтавщині 8877 км автошляхів, то 7188 із них — тепер головний біль ОДА.

На утримання та ремонт обласних трас йдуть кошти з дорожнього фонду та фінансування згідно з обласною Програмою розвитку дорожнього господарства.

Ремонт доріг обласного значення на Полтавщині

— Добрі новини для Новосанжарського району, — пише на своїй сторінці у Фейсбуці голова Новосанжарської РДА Сергій Бульбаха. — Станом на 14 серпня оголошено тендерні процедури по ремонту «злощасних» мостів через річки Оріль (с. Нехвороща на 2008 тис.грн.) та Ворскла (смт Нові Санжари на 1479 тис.грн.). Це два останні капітальні об’єкти з дев’яти, які заплановані в цьому році. А по вулиці Миру в селі Нехвороща підрядником «Ростдорстрой» вже розпочато масштабні роботи по капітальному ремонту дороги на суму 49 млн. 575 тис.грн.

Про «нічогонероблення» на дорогах Полтавщини дуже часто доповідає у соцмережах директор Департаменту капбудівництва ОДА Тимофій Голбан:

— Чим займаєтеся у цю п’ятницю? Ми ось, як завжди, нічим. Доробляємо поточний середній ремонт ділянки дороги О1707094 Карлівка — Федорівка — Новоселівка. А вчора підрядник здав Голобородьківку /Р-11/ в тому ж Карлівському районі. Ми намагаємося відходити від ямкового ремонту і класти покриття картами. Такий підхід з самого початку озвучив Валерій Головко. Латки-латками, а їздити комфортніше по цілісному покриттю. Я вже мовчу про більший термін експлуатації. Це тільки початок поточних середніх робіт по області. Тому «перемога» будемо кричати вже по результату. Але і «зрадою» тут точно не пахне, як би кому не хотілося. Загалом, «боротьба триває», плюємо в стелю далі.

Роботи у Карлівському районі

До речі, у ремонті обласних доріг тепер є пріоритети. Першими чиновники обіцяють відремонтувати під’їзди до соціальних закладів та катастрофічно аварійні ділянки. Вже згадана автотраса від Полтави до Нехворощі має такі. Йдеться у першу чергу про розбиті кілометри між Машівкою та Нехворощею. Тут пролягають важливі траси Т-1734 та Т-1735.

— Передача під обласний контроль покращить ситуацію з ремонтами місцевих доріг, — переконаний депутат Полтавської облради Іван Сидоренко. — Адже хто, як не місцева громада, знає, що першочергово треба ремонтувати та як зберігати шляхи в нормальному стані.

Так це чи ні — покаже вже наступна весна на прикладі відремонтованих автодоріг обласного значення на Полтавщині.

Анна ДОВГОШЕЙ