У межах просвітницького проєкту «Батьки-засновники» Українське радіо створило тематичну передачу про Юрія Немирича — автора проєкту знаменитого Гадяцького договору, державного і військового діяча Гетьманщини, полковника Війська Запорозького, автора праці «Міркування про війну з московитами». У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» радіожурналісти Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом проаналізували життєпис та найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя.

16 вересня з нагоди 366-ї річниці підписання Гадяцького договору у Гадяцькій міській територіальній громаді Миргородського району Полтавської області відбулися урочисті заходи. Зокрема, мистецьке дійство відбулося біля пам’ятника Гадяцькому договору у cелі Червоний Кут неподалік Гадяча. Також представники Гадяцької міської ради та її виконавчого комітету, громадських організацій, освітяни, працівники закладів культури, відділу культури і туризму Гадяцької громади та місцевого історико-краєзнавчого музею поклали квіти до пам’ятного знаку. Про це повідомили у відділі культури і туризму Гадяцької громади та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

16 (27) вересня 1781 року російською імперською владою було ліквідовано один з останніх атрибутів української козацької державності — полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Натомість указом Катерини ІІ на землях Гетьманщини утворили три загальноімперські намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Урочисте їх відкриття відбулося у січні 1782 року. Подія мала згубні наслідки для Гетьманщини. Це означало переведення її земель на становище звичайних російських провінцій, адже структура намісництв не відрізнялася від структури інших частин Росії, а відмінні від російських місцеві установи втрачали чинність.

У межах культурно-освітнього марафону «Наша незалежність» триває публікація циклу історичних матеріалів (фото, відео, документів, інформацій із газет, історій очевидців), що є знаковими для становлення незалежності та визначними для Полтавщини. На сайті Полтавської ОДА опублікували матеріал про відкритий 9 вересня 1994 року пам’ятник козакам. З того часу полтавці незмінно вшановують пам’ять загиблих українських козаків у День незалежності України та у День українського козацтва, сприймаючи пам’ятник і урочистості побіля нього як непорушну даність.

Микола Федорович був чуйною та висококультурною людиною, істинним патріотом України та рідної землі

11 лютого в селі Жуки неподалік Полтави, на малій батьківщині визначного українського історіографа, літописця Гетьманщини відбулися урочистості з нагоди 351-річниці від дня його народження.

13 листопада в день упокоєння (за православною традицією-день народження у вічності) з ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті у полтавській Свято-Покровській церкві Православної Церкви України (ПЦУ) за участю курсантів Полтавського Полтавського військового коледжу сержантського складу військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, вірян ПЦУ та обласної громадської організації всеукраїнського козацького війська відбулися заходи з вшанування пам’яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського (1690-1803).

Опішнянська територіальна громада утворилася наприкінці 2018 року і першим її головою обрано Миколу Різника. У новоствореній громаді відразу було обрано стратегічний курс розвитку, який орієнтований на відновлення інфраструктури, соціальних закладів, а також й на розвиток туризму.

З нагоди сторіччя створення Української Військової організації (УВО) патріотична громадськість звернулася до полтавців із закликом вшанувати видатного борця за незалежність у 20 столітті Євгена Коновальця.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою ВР на державному рівні відзначається 350-річчя з часу народження видатного українського історика, козацького літописця Самійла Величка. Вшанували пам’ять видатного земляка у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Там відбулася четверта наукова конференція «Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка».