Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало наказ. Згідно з ним із Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено низку об’єктів, які присвячені перемозі у Полтавській битві 1709 року Армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Наказ видано у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами виїзного засідання у Полтаві 17 жовтня, присвяченого стану реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики. Відтепер Полтавська міська влада отримала повноваження щодо демонтажу «пам’ятників» російському імператору Петру І неподалік Спаської церкви і вулиці гетьмана Пилипа Орлика та в мікрорайоні Яківці, а також елементів звеличення прихвосня московського царя Петра I, військового діяча Московського царства, полковника Алєксєя Келіна із пам’ятника по проспекту Героя України, воїна полку «Азов» Віталія Грицаєнка.

Низку урочистих та просвітницьких заходів з нагоди 355-річчя видатного українського літописця Самійла Величка організували Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, Тахтаулівський старостат, Центр культури і дозвілля й Полтавської міської територіальної громади, школа імені Самійла Величка у селі Тахтаулове, представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві та осередки Українського козацтва.

У межах просвітницького проєкту «Батьки-засновники» Українське радіо створило тематичну передачу про Юрія Немирича — автора проєкту знаменитого Гадяцького договору, державного і військового діяча Гетьманщини, полковника Війська Запорозького, автора праці «Міркування про війну з московитами». У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» радіожурналісти Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом проаналізували життєпис та найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя.

16 вересня з нагоди 366-ї річниці підписання Гадяцького договору у Гадяцькій міській територіальній громаді Миргородського району Полтавської області відбулися урочисті заходи. Зокрема, мистецьке дійство відбулося біля пам’ятника Гадяцькому договору у cелі Червоний Кут неподалік Гадяча. Також представники Гадяцької міської ради та її виконавчого комітету, громадських організацій, освітяни, працівники закладів культури, відділу культури і туризму Гадяцької громади та місцевого історико-краєзнавчого музею поклали квіти до пам’ятного знаку. Про це повідомили у відділі культури і туризму Гадяцької громади та Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

16 (27) вересня 1781 року російською імперською владою було ліквідовано один з останніх атрибутів української козацької державності — полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Натомість указом Катерини ІІ на землях Гетьманщини утворили три загальноімперські намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Урочисте їх відкриття відбулося у січні 1782 року. Подія мала згубні наслідки для Гетьманщини. Це означало переведення її земель на становище звичайних російських провінцій, адже структура намісництв не відрізнялася від структури інших частин Росії, а відмінні від російських місцеві установи втрачали чинність.

У межах культурно-освітнього марафону «Наша незалежність» триває публікація циклу історичних матеріалів (фото, відео, документів, інформацій із газет, історій очевидців), що є знаковими для становлення незалежності та визначними для Полтавщини. На сайті Полтавської ОДА опублікували матеріал про відкритий 9 вересня 1994 року пам’ятник козакам. З того часу полтавці незмінно вшановують пам’ять загиблих українських козаків у День незалежності України та у День українського козацтва, сприймаючи пам’ятник і урочистості побіля нього як непорушну даність.

Микола Федорович був чуйною та висококультурною людиною, істинним патріотом України та рідної землі

11 лютого в селі Жуки неподалік Полтави, на малій батьківщині визначного українського історіографа, літописця Гетьманщини відбулися урочистості з нагоди 351-річниці від дня його народження.

13 листопада в день упокоєння (за православною традицією-день народження у вічності) з ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті у полтавській Свято-Покровській церкві Православної Церкви України (ПЦУ) за участю курсантів Полтавського Полтавського військового коледжу сержантського складу військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, вірян ПЦУ та обласної громадської організації всеукраїнського козацького війська відбулися заходи з вшанування пам’яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського (1690-1803).

Опішнянська територіальна громада утворилася наприкінці 2018 року і першим її головою обрано Миколу Різника. У новоствореній громаді відразу було обрано стратегічний курс розвитку, який орієнтований на відновлення інфраструктури, соціальних закладів, а також й на розвиток туризму.