Однією із закритих тем у роки комуністичного режиму була участь українських патріотів у антинацистському Рухові опору, зокрема діяльність українського національно-патріотичного підпілля на Полтавщині, про яке заборонялося навіть згадувати. Проте і в умовах державної незалежності України дослідження даної теми пов’язане з численними труднощами, викликаними насамперед браком документів.

Імена багатьох українських патріотів-підпільників невідомі, адже вони боролися і вмирали безіменними або під псевдонімами. Навіть в опублікованих за кордонами СРСР спогадах уцілілих членів підпілля ОУН донедавна не розголошувалися імена всіх його учасників, щоб не зашкодити тим учасникам Руху опору та їхнім сім’ям, які ще залишалися в живих за залізною завісою — у Радянському Союзі.

6 травня виповнилося рівно 100 років від завершення успішної і яскравої бойової операції, яка стала однією із найяскравіших сторінок історії українського війська. У грудні 1919 року військові частини Армії Української Народної Республіки виступили в рейд територією України по тилах російських окупантів — більшовицьких та білогвардійських військ. Рейд тривав 5 місяців — від 6 грудня 1919 р. до 6 травня 1920 року й увійшов у вітчизняну історію як 1-й Зимовий похід.

5 травня минає 120 років з дня народження Юрія Липи, одного із ідеологів українського націоналізму, громадського діяча, письменника, лікаря, автора української геополітичної концепції, а ще — одного із засновників нового напряму української медичної науки — фітотерапії. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) ювілей Юрія Липи відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році.

Друга світова війна — найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичні блоки — держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники). 

Український інститут національної пам’яті (УІНП) як центральний орган виконавчої влади розробив і оприлюднив інформаційні матеріали до відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Серед іншого акцентовано увагу на українських символах та проблематиці незаконної комуністичної та проросійської символіки.

У селі Березова Лука відновили зруйновану меморіальну дошку командиру сотні «Східняки» УПА, уродженцю села Миколі Савченку «Байді».

Відбулися перші щорічні наукові (літературно-краєзнавчі) читання кафедри української літератури Полтавського національного педуніверситету ім. Короленка, присвячені 130-й річниці від дня народження уродженця Зінькова, науковця, поета-неокласика, жертви комуністичного режиму Миколи Зерова.

У 1925 році в Україні з подачі Миколи Хвильового розгорілася палка полеміка, якою бути новітній українській літературі? Що має бути головним для письменника: пролетарське чи «від плуга і землі» походження, бажання писати чи все ж таки передусім освіченість, заглиблення у світовий досвід і вміння поводитися зі словом, відчувати його, передавати сенси? 

Полтавські телеканали «ІРТ» та «Місто+» уклали угоду про інформаційну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП).

26 квітня 1890 року в повітовому місті Зінькові на Полтавщині народився Микола Зеров — поет, фантастичний перекладач, лідер угруповання неокласиків, один із найяскравіших особистостей в когорті поетів розстріляного відродження.