Розмір тексту

Проєкти Інституту нацпам’яті. Друга світова: український вимір

Друга світова війна — найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичні блоки — держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники). 

Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на територію України у перший свій день — 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто — один проти одного. З нагоди 75-р. перемоги над нацизмом Український інститут національної пам’яті (УІНП) запрошує у віртуальну мандрівку сайтом «Українська друга світова», аби довідатися більше про український вимір Другої світової.

Розділ «Бібліотека»

Розділ «Бібліотека» пропонує для скачування і читання дев’ять книг УІНП в електронному форматі.

  • «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941-1945 рр.)
  • «Україна в 2 світовій війні»
  • «Битва за Дніпро»
  • «Друга світова війна в історичній пам’яті України»
  • «Щоб не забули. Пам’ять про тоталітаризм у Європі»
  • «Українська друга світова»

Виставка

Розділ «Виставка» теж представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході — у війні з Японією. У центрі уваги експозиції — передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставка «Українська Друга світова» створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху. Автори — історики Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті), Ігор Бігун (Центр досліджень визвольного руху), Лариса Зарічняк.

Інфографіка

Розділ інфографіка є візуаліцією подій 2 світової. Цифри і факти.

Методичні рекомендації

Цей розділ співробітники УІНП створили для освітянського середовища-вчителів історії, старшокласників, студентів та органів влади

Карти

Цей розділ є дуже ґрунтовним і включає низку підрозділів, у яких фахівці УІНП розмістили важливі карти, що присвячені таким періодам та подіям:

  • Українські землі у міжвоєнний період;
  • Чехословаччина за наслідками Мюнхенської угоди і 1-го Віденського арбітражу. Карпатська Україна у 1939 р..;
  • Розмежування сфер інтересів Німеччини та СРСР у Східній Європі, згідно з Секретним додатковим протоколом до Пакту Молотова-Ріббентропа 23.08.1939.;
  • Агресія Німеччини і СРСР проти Польщі у вересні — жовтні 1939 р.;
  • Східна Європа у 1939-1941 рр.;
  • Бойові дії на території України у червні 1941 — листопаді 1942 рр.;
  • Україна в роки нацистської окупації;
  • Дії радянських партизанів і підпільників на території України;
  • Район дій Української повстанської армії;
  • Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами;Бойові дії на території України у листопаді 1942 — серпні 1943 рр.;
  • Бойові дії на території України у серпні 1943 — листопаді 1944 рр.;
  • Українці на фронтах Другої світової війни;
  • Закордонні рейди УПА в боротьбі проти комуністичного режиму;
  • Повоєнна Європа (1945-1949 рр.);
  • Українці у таборах ДіПі Західної Німеччини і Австрії (за Ігорем Стебельським);
  • Рух переміщених осіб із Західної Німеччини й Австрії.

Ключові події 2 світової війни

У цьому розділі фахівці УІНП лаконічно розповідають про події кожного року війни. Від подій 1939 року,зокрема,укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-РіббентропаІ;таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни ; від спільного параду радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті, Білорусь; від укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі; до 20 листопада 1945 року-початку засідань Міжнародного військового трибуналу над головними нацистськими військовими злочинцями в Нюрнберзі;згідно з його вироком від 1 жовтня 1946 р., 12 підсудних отримали смертні вироки, троє — довічне ув’язнення, четверо — ув’язнення строком на 10-20 років. Трьох обвинувачених виправдали. Нацистські документи про репресії проти українських націоналістів фігурували на суді як докази вини гітлерівців.

Постаті

Тут світлини і розповіді про українців-Героїв 2 світової війни.

Тексти

Цей розділ вміщує чимало цікавих архівних документів, статей і спогадів , які розвінчують комуністичні міфи про «вилікую отєчєствєнную».

Фотогалерея

Тут УІНП оприлюднює найрізноманітніші світлини часів Другої світової. Галерея поділена та такі рубрики. Галерея поділена та такі рубрики:

  1. Подвійний удар. Німецька та радянська війна проти Польщі. 1939. Для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападом нацистської Німеччини на Польщу. До 120 тисяч українців у Війську Польському стали тоді до боротьби з нацизмом. На фото :бомбардування Львова та інші західноукраїнських міст.
  2. Зимова війна. Українці за та проти Фінляндії. 1939-1940. Маленька Фінляндія ризикнула опиратися величезному радянському монстру. Замість легкої прогулянки Червона армія взимку 1939-1940-го пройшла крізь льодове пекло. З українців були укомплектовані кілька радянських дивізій, але українські добровольці також воювали і на боці фінів за їхню волю й незалежність.
  3. Перші Совіти. Радянізація Західної України. 1939-1940. Радянська влада в Західній Україні у 1939–1941 роках — це не тільки розподіл панських земель чи початок індустріалізації, це — масові фальсифікації на «виборах», репресії проти інтелігенції та депортації до Сибіру сотень тисяч осіб.
  4. Південний край. Приєднання Бессарабії до СРСР. 1940. Влітку 1940 року СРСР висунув Румунії ультиматум щодо «повернення» йому Бессарабії та Північної Буковини. З огляду на недавній приклад окупації Польщі й не маючи іноземної підтримки, уряд Румунії погодився. На новоприєднаних землях почалося встановлення радянських порядків.
  5. Барбароса. Німецький наступ 1941-го. 22 червня 1941 року світ дізнався, що СРСР — це колос на глиняних ногах. Маючи приблизно рівну з ІІІ Райхом кількість війська та переважаючи його втроє-вчетверо в техніці, Радянський Союз за одне літо й одну осінь втратив всю регулярну армію у величезних котлах та безглуздих контрнаступах. Раптом виявилося, що радянські бійці не бажають воювати за радянську державу.
  6. Півострів і фортеція. Бої в Криму. 1941-1942. Кримські кампанії 1941–1942 років — це радянсько-німецька війна у мініатюрі. Маючи перевагу в силах, флот та Севастопольську фортецю, Червона армія зазнала нищівного розгрому на півострові. Евакуюватися дозволялося тільки вищим чинам та партійним архівам, рядові солдати були приречені на полон.
  7. Блау. Німецький наступ 1942-го. СРСР виявився завеликим для однієї кампанії Вермахту. Навесні 1942-го радянські війська спробували розбити німців під Харковом та в Криму, натомість самі зазнали катастрофічних поразок. Південна ділянка фронту була відкрита, і німецькі війська та їх союзники дійшли до Волги та Кавказу.
  8. Лівобережжя. Радянський наступ. 1943. Два роки війни не минули для радянських військ дарма — вони набули необхідного досвіду, але здолати німецьких майстрів маневру ще не змогли. Звільнений навесні 1943-го Харків знову опинився «під німцем», і лише влітку з Лівобережжя вдалося почати вигнання нацистів. На форсування Дніпра масово кинули «чорносвитників» — щойно мобілізованого ненавченого і не озброєного місцевого населення. Взяття Києва 6 листопада 1943-го «під дату» — до чергової річниці більшовицького перевороту — обернулося сотнями тисяч додаткових жертв.
  9. Правобережжя. Радянський наступ. 1944. Після вигнання нацистів з Правобережжя та Криму почалися масові репресії радянських каральних органів проти національного підпілля та тотальної депортації кримських татар.
  10. Життя під німцем. Окупована Україна. 1941-1944. Для більшості українців головний досвід війни — не лише бойові дії, а саме життя на окупованій території. Народження та поховання, одруження та розлучення, торгівля, врожаї, голод і каральні акції окупантів — все це тісно переплелося в повсякденному українському житті в роки Другої світової.
  11. Українці в арміях західних союзників. 1939-1945. Понад 250 тис. українців вели боротьбу проти нацизму в арміях західних союзників. 120 тис. у польському війську, 80 тис. — в американському, 45 тис. — в британсько-канадських частинах та 6 тис. — в армії та підпіллі Франції.
  12. Голокост. 1941-1945.
  13. Остарбайтери. Українці на роботі в Німеччині. 1941-1945. Нацисти вкрай неохоче довіряли зброю не-німцям, тому в Райху відчувався постійний брак робочих рук. Для покриття дефіциту окупаційна влада вдалася до насильницького перевезення на роботи до Німеччини молодих чоловіків і жінок зі здобутих територій. За роки війни остарбайтерами стали до 3 млн осіб. Дві третини з них були українцями.
  14. Невільники. Полонені та в’язні концтаборів. 1941-1945. Людожерську сутність нацистського окупаційного режиму першими відчули на собі радянські військовополонені та в’язні концтаборів. Нацистська влада прирекла на повільну смерть від голоду й виснаження мільйони людей.
  15. Український визвольний рух. 1941-1950. Під час Другої світової українці воювали у складі десятків армій та загонів, але лише Українська повстанська армія була єдиною силою, що воювала за незалежну Україну. В умовах війни проти нацизму, комунізму та конфлікту із польським підпіллям, УПА не досягла поставленої мети, але надихнула мільйони співвітчизників до подальшої боротьби.
  16. Кінець війни. 1945. Українці, що одними з перших прийняли на себе тягар війни, поставили і останні крапки в ній. Майкл (Михайло) Стренк підняв американський прапор над Іводзімою, Олексій Берест — над Рейхстагом, а Кузьма Дерев’янко підписав Акт капітуляції Японії. За перемогу віддали життя майже 8 млн. військових і цивільних жителів України.

Підготовлено Північно-Східним міжрегіональним відділом УІНП за матеріалами сайту Українського інституту національної пам’яті «Українська друга світова»

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

131

Полтавщина:

Запропонувати тему