В історії української культури маємо непоодинокі випадки, коли про того чи того її діяча знаємо не безпосередньо, а опосередковано. До таких належить й Опанас Васильович Маркович, про якого майже дотепер говорять із означенням-прикладкою — чоловік відомої письменниці Марка Вовчка. Певно, прийшов час вивести Опанаса Марковича «із тіні» дружини-прозаїкині. Направду, цьогорічний ювіляр (народився 8 лютого 1822 року) для української історії загалом та її гуманітаристики зосібна зробив дуже багато. Він, уродженець села Кулажинці на Полтавщині (тепер Гребінківська міська територіальна громада Лубенського району Полтавської області), ваговитий фольклорист та етнограф, історик за освітою й покликанням, самодіяльний композитор, один із тих, «хто попри цинічно неприхований колоніальний гніт, не побоявся стати біля витоків українського національного духу» (Галина Тарасюк), тривко вписав своє ім’я в нашу національну духовну скарбницю.

На вулиці Патріарха Мстислава, 13 в аварійному стані перебуває хата-музей, у якій жив Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав, племінник Симона Петлюри. На реставрацію щойно виявленого об’єкта культурної спадщини планують витратити щонайменше 1 мільйон гривень

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради 150-річчя від дня народження видатного винахідника Гліба Котельникова (1872–1944), життя і діяльність котрого нерозривно пов’язані з Полтавою, цьогоріч відзначається на державному рівні.

Взимку цього року минає 50 років від операції КДБ «Блок», коли Україну охопили масові арешти українських дисидентів комуністичною владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». До сумної пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті (УІНП) спільно з «Історичною правдою» створив три документальні фільми про шістдесятників Івана Дзюбу, Михайлину Коцюбинську та Надію Світличну. Усі вони опинилися в епіцентрі репресій у 1972 році. Днями з ініціативи Полтавського офісу ці фільми продемонстрували полтавські телеканали «Місто+» та «Центральний». Показ відбувся у межах угоди про інформаційну співпрацю між УІНП як центральним органом виконавчої влади та менеджментом полтавських телеканалів.

Про це у ефірі передачі «Розмова в студії» полтавського телеканалу «Місто+» повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Раніше цей монумент, що стояв на подвір’ї київського військового ліцею імені Івана Богуна, було демонтовано з ініціативи дирекції ліцею та за підтримки УІНП й тодішнього віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. Восени минулого року пам’ятник перемістили до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України як експонат.

З бюджету Полтави пропонують виділяти 12,5 млн грн на капремонт харчоблоку і пральні дитсадка «Ягідка», а також реставрацію історичної будівлі цього закладу — особняка пастора кірхи, де минулого року обвалився балкон

210 років тому, 2 лютого 1812 на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині у сім’ї дрібного поміщика народився Євген Гребінка — український письменник, педагог, видавець, громадський діяч.

У перспективі електронний депозитарій складатиметься з повнотекстової бази друкованих творів авторів Полтавської області та книг про Полтавщину, колекції оцифрованих періодичних краєзнавчих видань

150 років тому, 30 січня 1872 року народився винахідник першого у світі авіаційного ранцевого парашута Гліб Котельников. Цими днями Полтавський музей авіації і космонавтики, Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті з нагоди пам’ятної дати влаштували просвітницько-меморіальні заходи.

104-ій річниці бою під Крутами присвятили історико-літературне просвітницьке онлайн-зібрання у режимі Zoom-конференції викладачі і студенти Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ).