У березні 1950 року у бою з окупантами загинув командувач Української Повстанської армії генерал-хорунжий Роман Шухевич «Тарас Чупринка».

Фахівці-історики з Інституту нацпам’яті у короткій візуалізованій формі на основі наукових напрацювань підготували 9 аргументів з теми «Чому українці з росіянами не братські народи».

Будь-яка тоталітарна держава дуже доскіпливо ставиться до найменших проявів вільнодумства і виходу за межі усталених ідеологічних норм, вбачаючи у цьому пряму загрозу своєму існуванню. Саме тому в усі часи творчі особистості були під пильним наглядом спеціалізованих державних структур, які намагалися не допустити «шкідливого впливу» на маси. І чим масштабнішою була постать, тим прискіпливішою була увага до творчості та наполегливішими спроби, якщо не вдавалося замовчати чи зламати митця, «приручити» його, зробити «своїм, зручним і правильним». Практично усі знакові українські письменники і поети в часи бездержавності пройшли через горнило ідеологічного протистояння з державною машиною. Тарасові Шевченку в цьому плані «пощастило» мати справу і з імперською цензурою, і з комуністичним Головлітом.

Цими днями виповнюється 105 років масових протестів в тодішньому Петрограді, столиці Російської імперії, які отримали назву Лютневої революції і завершились ліквідацією монархії Романових.

Зафіксовано ще один жахливий злочин російських варварів проти української культури. Окупанти-рашисти цілеспрямовано і методично нищать історичну пам’ятку в місті Седнєві на Чернігівщині, повідомив директор Чернігівського історичного музею В.В. Тарновського Сергій Лаєвський.

Передачі «Імператив» на радіо «Культура» (третій канал Українського радіо, що висвітлює лише культурну тематику й пропонує аудиторії високоякісний різножанровий контент культурно-мистецького спрямування та має загальнонаціональне покриття) та «Опенстудія» Українського радіо «Лтава» присвятили цими днями Єлизаветі Милорадович — українській громадській і культурній діячці, голові Полтавського філантропічного товариства, меценатці.

8-му річницю розстрілу Героїв Небесної Сотні на Майдані вшанували у Полтаві ритуальним церемоніалом

«Воїни світла — герої Майдану». Таку назву мав історико-краєзнавчий культосвітній захід у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка. З нагоди Дня Героїв Небесної Сотні студентський та викладацький загал 18 лютого на інтернет-відео-платформі Zoom долучився до тематичної зустрічі, яку модерував Олег Пустовгар — регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області.

30 років тому, 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила малий Державний Герб України — золотий Тризуб на блакитному фоні як символ, який презентує нашу країну як незалежну державу, як офіційну емблему, зображувану на офіційних документах, печатках, грошових знаках. Ставши Державним Гербом сучасної України Тризуб символізує тяглість і спадкоємність українських національних традицій, а для українців у всьому світі — зв’язок із Батьківщиною.

Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні у 2004 році указом Президента України на заміну комуністичному радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Тож з цієї нагоди 15 лютого на Полтавському обласному радіо «Лтава» транслювали передачу за участю співробітника Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Сергія Бутка на тему «Герої чужої війни». Він відповів на низку запитань редактора радіо Олександра Бобошка.