Полтавщина породила чимало ініціативних, талановитих, вольових жінок, котрі збагатили українську історію і культуру. Колоритною постаттю на громадсько-культурному тлі 60-70-хх років ХІХ ст. була «провісниця волі» Єлизавета Милорадович із роду Скоропадських, представниця української аристократичної еліти. Зробила для Полтавщини і загалом України так багато добра, що заслуговує на вдячну пам’ять земляків. Її життя як свідомої українки позначене перевагою ідеалів, спрямованих на розбудову національної самобутності. Полтавський літературознавець, краєзнавець і письменник Петро Ротач порівнював її з Лесею Українкою і вважав, що в серці у неї горів прометеївський вогонь. 190-річчя від дня народження Єлизавети Милорадович з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.

Просвітницький відеоматеріал про видатного дисидента, філософа та літературознавця, одного з фундаторів ініціативи «1 грудня» Євгена Сверстюка продемонстрували полтавські телеканали «Місто+» і «Центральний».

120 років тому, 5 січня 1902 року в селі Білоусівка Лохвицького повіту (нині належить до Чорнухинської селищної територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Іван Оникійович Богун, військовик Армії УНР, жертва комуністичного сталінського режиму.

185 років тому, 4 січня 1837 в Кременчуці на Полтавщині народився Павло Житецький, філолог, педагог і громадський діяч, один із основоположників українського мовознавства.

130 років тому, 29 грудня 1891 року у с. Мліїв Городищенського р-ну на Черкащині в сім’ї українського вченого-помолога Левка Симиренка народився Володимир Симиренко, професор Полтавського сільськогосподарського університету, учений-селекціонер, садівник, педагог, жертва комуністичних сталінських репресій. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) ювілей відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2021 році.

Цьогоріч, у грудні виповнилося 200 років з дня народження чеського та українського музиканта, композитора Алоїса Єдлічки (14.12.1821 — 15.09.1894) — уродженця чеського села Куклени (зараз це територія міста Градець-Кралове), який майже півстоліття мешкав у Полтаві, де працював вчителем музики. З нагоди ювілею Посольство України в Чехії на своїй офіційній Фейсбук-сторінці оприлюднило розповідь про видатного композитора.

Нове місце пам’яті історику, професору, дипломату часів Української революції 1917 — 1921 років, першому Міністру закордонних справ Української Народної Республіки (УНР), представнику України на першій Асамблеї Ліги Націй у Женеві Олександрові Шульгину з’явилося з ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та ГО «Світанок». Шульгин народився у селі Софине Хорольського повіту, нині цей населений пункт належить до Андріївського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади. Тож меморіальну дошку відкрили на фасаді будівлі Андріївського закладу загальної середньої освіти. Меценатом виступив голова правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ініціатива», публіцист Юрій Косенко. Він подбав про виготовлення і подарував меморіальну дошку Хорольській громаді.

22 грудня — День української дипломатії. Тож розповімо про перших у 20 столітті українських дипломатів та історію створення першого українського зовнішньополітичного відомства у часи Української революції 1917 — 1921. Перший в Україні державний орган у сфері зовнішніх зносин — Генеральне секретарство справ міжнародних створено 22 грудня 1917 р.

У Білицькому краєзнавчому музеї презентували виставку Українського інституту національної пам’яті «Українське військо: 1917–1921». Експозицію присвячено збройним силам Української Народної Республіки сторіччя тому. Презентацію традиційно відвідали учні шкіл, представники Білицької спілки ветеранів АТО «Воля», зацікавлені біличани. Виставку «Українське військо: 1917–1921» планується експонувати у Біликах до 31 січня 2022 р.