Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» створили низку короткометражних просвітницьких відеороликів про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язане з Лубенщиною.

Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні в режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія розглянула низку важливих питань виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

15 листопада на засіданні виконкому Полтавської міськради мають ухвалити рішення про організацію окремого електронного опитування на платформі «E-Dem» щодо зміни назви вулиці Пушкіна. Жителям громади запропонують перейменувати вулицю на честь Юліана Матвійчука або Віталія Грицаєнка — обоє полтавці та загинули на війні захищаючи державний суверенітет України від російських окупантів. Також на виконкомі ухвалять рішення про електронне опитування щодо перейменування двох скверів та трьох парків, про це повідомив член робочої групи Олег Пустовгар.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.

Це зроблено на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із розпорядженням облдержадміністрації за № 536 «Про демонтаж пам’ятних знаків (двох стел із назвою „Комсомольськ“ при в’їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)». Демонтаж відбувся на виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконавчі комітети Котелевської селищної і Чутівської селищної, Щербанівської і Нехворощанської сільської, Кобеляцької міської рад Полтавського району, Градизької селищної ради Кременчуцького району, Гребінківської міської ради Лубенського району, також Шишацької селищної й Петрівсько-Роменської та Сергіївської сільських рад Миргородського району проводять громадські обговорення з перейменування ворожих російських і комуністичних назв вулиць, провулків та площ на території населених пунктів цих громад. За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської, Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій. На офіційних сайтах громад проводиться громадське опитування та здійснюється прийом пропозицій від установ та мешканців територіальної громади. Серед інших іншого, затверджено й низку ініціатив Олега Пустовгара. Більшість пропозицій Полтавський офіс УІНП запропонував задля виконання ст. 5 п. 4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

За результатами електронного опитування щодо перейменування вулиць та провулків перших двох черг, Полтавська міськрада ухвалила зміну назв понад 170 геонімів. Проте вулиця названа на честь ексмера Полтави Анатолія Кукоби є єдиною, перейменування якої відтерміновують. Нова назва цієї вулиці була визначена ще у березні. Однак за більш ніж пів року, міське управління з питань містобудування не розробило проєкт рішення щодо перейменування вулиці Кукоби. Цей документ необхідний для голосування на сесії міськради.

29-та сесія восьмого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району прийняла рішення № 29/VІІІ «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Мачухівської сільської територіальної громади». Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у населених пунктах громади перейменовано 80 об’єктів топонімії.

У селі Красна Лука неподалік Гадяча вшанували пам’ять своїх земляків-воїнів російсько-української народної війни за незалежність України. На вічну пам'ять про захисників України від агресії кривавої терористичної Московщини у громаді урочисто відкрили пам’ятний знак. Він має вигляд козацького хреста, з обох сторін якого плити із зображеннями українського козака та воїна сучасних ЗСУ. Поруч на алеї пам’яті розмістили інформаційні щити про полеглих воїнів ЗСУ із Краснолуцької сільської територіальної громади. На щитах увічнено пам’ять про земляків-воїнів. Це Анатолій Лифар, Сергій Ільченко, Сергій Павлюченко, Віталій Потапенко, Олександр Кологривий, Вадим Шевченко.

«Актуальні питання виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Деколонізація та декомунізація в Україні як фактор безпеки і захист національної ідентичності». Таку назву мав онлайн семінар для державних службовців районних військових адміністрацій, посадовців органів місцевого самоврядування Полтавщини, музейників, студентів та викладачів кафедри історії України ПНПУ, Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського. До заходу у режимі ЗУМ-відеоконференції долучилися 91 учасники.