7-го вересня у Полтавській міській раді на засіданні виконавчого комітету Полтавської міськради розглянули варіанти нової дати відзначення Дня міста. Для обговорення у громаді будуть запропоновані такі варіанти: 29 червня як день першої літописної згадки про Полтаву й, за новим календарем, день святих Петра і Павла; 5 вересня — відновлення Магдебурзького права для Полтави, 9 вересня — день народження зачинателя нової української літературної мови, поета, автора безсмертної «Енеїди» Івана Котляревського. Нижче мої міркування.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР 200-річчя від дня народження Матвія Номиса -етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця, життя і діяльність якого пов’язані з Лубенським та Оржицьким краєм, відзначається на державному рівні. Матвій Номис (Матвій Терентійович Симонов) -17 (29) листопада 1823, с. Заріг — 26 грудня 1900 (8 січня 1901), Лубни) - український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).

Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них і споруда на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Цей імперський маркер російські ідеологи гучно назвали «пам’ятник на місці відпочинку Петра». Мовляв, тут після Полтавської битви відпочивав лютий ворог Гетьманщини, московський цар Пьотр I. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має ухвалити рішення про демонтаж цієї та інших споруд звеличення перемоги московитів у Полтавській битві. Розповім про позицію громадськості Полтави, Мінкульту та УІНП. А ще обмірковую про те, який саме новий УКРАЇНСЬКИЙ пам’ятник варто спорудити на місці демонтованого РОСІЙСЬКОГО.

Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Комісію створено згідно з розпорядженням Лубенського міського голови Олександра Грицаєнка. До неї увійшли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, тутешні історики, музейники, вчителі, співробітники міськвиконкому. Обговорено хід виконання на Лубенщині Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який набув чинності 27 липня.

Лубенська міська рада у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» перейменувала 5 об’єктів топонімії міста Лубни: вулицю і тупик Толстого, вулицю Керн Анни, вулицю і провулок генерала Ляскіна. Натомість вшановано правительку древньої Київської держави Русь — княгиню Ольгу, видатного борця за незалежність України у 20 столітті В’ячеслава Чорновола та полеглого Героя ЗСУ Віктора Новікова. Про це сповістила секретар міськради Маргарита Комарова.

Панно розташоване на стіні будинку біля Кременчуцького краєзнавчого музею. З мозаїки вилучили елементи композиції, які символізують російсько-імперську політику. Фейсбук-сторінка «Кременчук офіційний» повідомила, що переозначенням мозаїки опікувалася кременчуцька художниця Інна Мосієнко. На панно замалювали назви комуністичних газет та гасла, які пропагували кремлівський комунорежим, зникла зірка на головному уборі, а також з’явився прапор ОУН. Це був важкий та кропіткий процес, у якому митцям треба було докласти багато зусиль, щоб зберегти композицію та кольорову гармонійність панно.

У межах відзначення Дня незалежності України та Дня Державного прапора у селищі Ромодан Миргородського району Полтавщини урочисто відкрили меморіальну дошку борцеві за незалежність України у 20 столітті, генерал-хорунжому Армії Української Народної Республіки (УНР), історику, педагогу,військовому міністру УНР Всеволоду Петріву. Урочисту церемонію відкриття влаштували виконком Ромоданівської селищної ради й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

На виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» й за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади у селі Михнівці Лубенської громади Полтавської області демонтовано бюст російському сталінському комуністичному біологу Іванові Мічуріну.

На виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Лубнах демонтували російсько-імперський маркер, що звеличував трубадура Російської імперії Алєксандра Пушкіна.

Горішньоплавнівська міська рада має демонтувати стели, що містять комуністичну символіку. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті та обласній військовій адміністрації (ОВА). Її начальник Дмитро Лунін підписав розпорядження №536 «Про демонтаж пам’ятних знаків (двох стел із назвою „Комсомольськ“ при в’їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)». Міську владу зобов’язали очистити в’їзди до Горішніх Плавнів до 10 вересня цього року.