Полтавщина і УПА: Воїни, лікарі, письменниця, редактор видавництва, музикант

Тоді й зараз ворог — один

УПА стала продовженням Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів. Боротьбу у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х — початку 1990-х. У 1940-х роках УПА боролася і проти нацистів, і проти комуністів. Комуністичний режим затаврував повстанців як посібників нацистів і багато років так намагався показувати бандерівців. Вони й досі є головними антигероями російської пропаганди. Сучасні Збройні сили України незламні, як воїни УПА. Вони наслідують військові традиції повстанців. Зокрема, гасло «Слава Україні!» у 2018 році стало офіційним військовим вітанням, а пісня «Зродились ми великої години», яка з 1932 року була гімном ОУН, — тепер марш українського війська. Мазепинка — головний убір Українських січових стрільців, поширена у Галицькій армії, Карпатській Січі та найупізнаваніший елемент однострою УПА — від 2017-го є офіційним головним убором Збройних сил України.

Президент України запровадив відзнаку «Хрест бойових заслуг» для відзначення військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань за видатну особисту хоробрість і відвагу або видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя і безпосереднього зіткнення із супротивником; видатні успіхи в управлінні військами під час ведення воєнних дій. Ця державна нагорода візуально та символічно відтворює відзнаку УПА, створену повстанським художником Нілом Хасевичем.

Повернення до повстанських традицій не випадкове. Нині українці продовжують ту саму боротьбу, яку вела УПА, — боротьбу за свободу проти того ж ворога— російського імперіалізму. У повномасштабній війні, розв’язаній РФ, українці зі зброєю в руках боронять незалежність не лише власної держави, а й країн Європи.

УПА. Вимір Полтавщини

Через лави УПА пройшли понад 100 тисяч осіб, географія походження яких представлена усіма областями України, зокрема й Полтавщиною.

Так, у виданнях «Вояки Української повстанської армії родом з Наддніпрянської України. Книга перша» (автори-упорядники: Коретчук Я.В., Каспрук С.Д., Тимків В.В., Гук В.Ю.) та «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія — Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи» краєзнавця Олександра Панченка наведені біографії або короткі відомості про багатьох вихідців з Полтавщини. Детально тут.

Курінний УПА, командир сотні «Східняки» та 2-го Перемиського куреня Микола Савченко народився 20 лютого 1921 року у селі Березова Лука (тепер це Петрівсько-Роменська територіальна громада Миргородського району) на Полтавщині у селянській родині нащадків запорізьких козаків, де комуністична влада не користувалася симпатіями. Свого часу його батьки намагалися чинити опір колективізації. У 2023 році полтавці під час он-лайн волевиявлення на платформі «Едем» проголосували за пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара перейменувати провулок Смірнова (російський червоноармієць) на честь майора УПА Миколи Савченка. Це рішення й затвердила сесія Полтавської міської ради. Стаття тут.

Майбутня засновниця та керівниця Українського Червоного Хреста на Волині, письменниця, громадська діячка, перекладачка, науковиця, просвітянка, журналістка, поліглотка (володіла французькою, німецькою, чеською, англійською мовами), етнографка Харитина Кононенко допомагала УПА на медичному, волонтерському, культурному фронті. Народилася 18 жовтня 1900 року в селі Миколаївка Кременчуцького повіту (нині це село Кобеляцької міської територіальної громади Полтавського району). Стаття тут.

Ідеолог українського націоналізму, полковник УПА, громадський діяч, письменник, лікар, автор української геополітичної концепції, а ще — один із засновників нового напряму української медичної науки-фітотерапії Юрій Липа народився на Полтавщині. Тогочасні документи засвідчують, що він був хрещений в Успенській церкві села Старі Санжари. Таїнство хрещення здійснив його дід, отець Іоан (Булдовський). Дослідниця життєвого та творчого шляху Юрія Липи Світлана Кучеренко встановила, що його батьком був Іван Липа, який у 1898-1902 роках працював земським лікарем у містечку Мачухи на Полтавщині. Тут, у Мачухах проживала і мати Юрія Єлизавета Геращенко (в дівоцтві Булдовська). Стаття тут.

Воював за незалежність у лавах УПА і уродженець міста Хорол на Полтавщині Дмитро Климович Білогуб (псевдо — «Вернигора», «Хорольський»). З ініціативи автора цього блогу на його честь розпорядженням начальника ОВА перейменовано вулицю. Стаття тут.

Професор-хірург Борис Андрієвський народився 28 жовтня 1898 року в селі Безсали (нині Лохвицька міська територіальна громада Миргородського району) у родині священика. Перебуваючи у Львові, мав контакти з підпіллям. У хірургічній клініці у Львові за відома професора Андрієвського лікували вояків УПА, які перебували в лікарні з підробленими документами. Деякі операції робив самотужки, інші — разом із лікарями-асистентами. Навесні 1944 року Андрієвський переїхав до Відня. Після закінчення 2-ої світової війни опиняється у західній Німеччині. У Німеччині теж лікував та оперував вояків УПА, які пройшли рейдом на Захід. Стаття тут.

Григорій Китастий, автор маршу про УПА, борець за незалежність, боєць музичного фронту із СРСР, композитор, диригент, бандурист, керівник Української капели бандуристів імені Т. Шевченка у США, автор маршів «Вставай, народе!», «Україна», «Дума про Петлюру», гімну української молоді «Вперед, сини народу» народився 17 січня 1907 року у Кобеляках на Полтавщині. У 1943-1944 роках капела, очолювана Китастим, 9 місяців перебувала на гастролях у Галичині. Марш «Україна» та інші патріотичні вірші Івана Багряного входили до репертуару капели, з яким вона виступала в селах і містах Західної України та в лісах перед вояками Української Повстанської Армії. Стаття та посилання на музичну творчість тут.

Дмитро Карпенко («Яструб»), який був удостоєний найвищої відзнаки УПА Золотого Хреста заслуги першого класу також є уродженцем славної Полтавщини. Стаття тут.

А ще Полтавський офіс УІНП публікує матеріал авторитетного полтавського краєзнавця Анатолія Чернова, який на основі досліджень з тому 16 «Літопису УПА» та з книги «У боротьбі за волю під бойовим прапором УПА» написав статтю про уродженця історичної Полтавщини, поета та редактора підпільного видавництва УПА Петра Василенка-Волоша. Читати тут.

Під час процесів декомунізації на честь командувача УПА Романа Шухевича у 2016 році перейменовано у Полтаві провулок Піонерський. А торік, вже під час процесів деколонізації громадяни незалежної України, мешканці вільної від російської окупації Полтави вирішили очистити топоніміку рідного міста від ворогів незалежності і пошанувати тих, хто цю незалежність виборював у 20 столітті. Отже, за ініціативи Олега Пустовгара сесія Полтавської міської ради ухвалила: замість назви вулиці, яка звеличувала Ватутіна — вулиця Української Повстанської Армії.

Після перейменування і демонтажу пам’ятника Ватутіну з точки зору єдиних символьних ансамблів доречно на цій вулиці створити пам’ятний знак, який би окреслив історичний контекст «Полтавщина і УПА». Меморіал має увічнити пам"ять усіх уродженців Полтавщини, які виборювали незалежність України у лавах УПА.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті