Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» відзначається на державному рівні 100-річчя від дня народження  Слави Стецько — однієї з лідерок ОУН (б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань. 

Однією із закритих тем у роки комуністичного режиму була участь українських патріотів у антинацистському Рухові опору, зокрема діяльність українського національно-патріотичного підпілля на Полтавщині, про яке заборонялося навіть згадувати. Проте і в умовах державної незалежності України дослідження даної теми пов’язане з численними труднощами, викликаними насамперед браком документів.

Імена багатьох українських патріотів-підпільників невідомі, адже вони боролися і вмирали безіменними або під псевдонімами. Навіть в опублікованих за кордонами СРСР спогадах уцілілих членів підпілля ОУН донедавна не розголошувалися імена всіх його учасників, щоб не зашкодити тим учасникам Руху опору та їхнім сім’ям, які ще залишалися в живих за залізною завісою — у Радянському Союзі.

5 травня минає 120 років з дня народження Юрія Липи, одного із ідеологів українського націоналізму, громадського діяча, письменника, лікаря, автора української геополітичної концепції, а ще — одного із засновників нового напряму української медичної науки — фітотерапії. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) ювілей Юрія Липи відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році.

У селі Березова Лука відновили зруйновану меморіальну дошку командиру сотні «Східняки» УПА, уродженцю села Миколі Савченку «Байді».

Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) продовжує оприлюднювати короткі відеофільми-лекції з проєкту УІНП «Відеоісторія». Вони призначені для поглиблення вивчення окремих тем на уроках історії.

З нагоди 114 річниці дня народження Ніла Хасевича — автора більшості агітаційних плакатів, листівок та облігацій Української Повстанської Армії (УПА) громадська молодіжна організація «Сокіл» спільно з однією з туристичних агенцій облцентру провела у одній із кав’ярень Полтави вечір пам’яті славетного художника-графіка.

З нагоди Дня Збройних сил України Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) презентував для військових Полтавщини інформаційно-просвітницький проект «Воїни. Історія Українського війська»

У бібліотеці-філіалі № 5 м. Полтава провели зустріч-діалог «Юнацтву про рідний край». Про історію полтавського краю, особливі події в житті мешканців Полтавщини, видатних земляків учням ПТУ розповіла голова краєзнавчо-історичного клубу імені Федора Борківського, член координаційної ради Ліги громадських організацій «Громада Полтавщини», голова комісії з освіти та культури Громадської ради при Полтавській обласній раді Ніна Кирпотіна.

86 років тому, 21 жовтня 1933 року Микола Лемик за наказом проводу українських націоналістів знищив начальника канцелярії консуляту СРСР у Львові і сталінського чекіста Алєксєя Майлова (за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб) на знак протесту проти організованого російсько-комуністичною владою Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 рр.. Основним мотивом вбивства вважав публічну форму протесту проти дій окупаційної російсько-більшовицької влади, яка «...силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю». Біля будинку суду відбулися демонстрації протесту, а в залі знаходились іноземні журналісти. Однак до зали не запросили свідків Голодомору. Негайний суд у Львові, що відбувся в жовтні-листопаді 1933 року засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час смертну кару було замінено на довічне ув’язнення. На волю Микола Лемик вирвався аж на початку війни, восени 1939 року, коли німецька авіація почала бомбардувати польські міста, зокрема і в’язницю у Сєдльцах. Після багатоденних поневірянь і важкої хвороби він зрештою потрапив у Краків і знову на нелегальному становищі долучився до національно-визвольної боротьби. 1941 року став одним з організаторів Похідних ОУН та їх діяльності в Україні. Восени 1941 року очолив східну похідну групу ОУН. Загинув легендарний месник 78 років тому — у жовтні 1941 року. Лемика заарештували гестапівці і розстріляли у Миргороді на Полтавщині.

27 вересня 1892 року у селі Бодаква неподалік Лохвиці на Полтавщині народився Дмитро Юрійович Андрієвський — учасник Української революції 1917-21 рр., політичний і громадський діяч, теоретик українського націоналізму, публіцист, діяч ОУН.