14 червня 2025 року виповнилося 134 роки з дня народження борця за Українську Соборну Самостійну Державу початку ХХ століття — полковника Армії Української Народної Республіки (УНР), командира корпусу Січових стрільців Армії УНР; засновника Української Військової Організації (УВО); фундатора і першого голови Організації Українських Націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

Згідно з розпорядженням Полтавської ОВА та за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара й очільниці історико-краєзнавчого клубу імені Федора Борківського при Центральній бібліотеці Полтавської міської громади Ніни Кирпотіної у мікрорайоні «Авіамістечко» міста Полтава вулицю Сємьона Гетьмана (учасник встановлення влади ленінської росії на території України; учасник операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія, або Зимової війни у період від 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року, коли Радянський Союз мав намір завоювати Фінляндію шляхом встановлення маріонеткового комуністичного уряду) перейменована на Уласа Самчука. Ще за життя зарубіжні дослідники назвали його «українським Гомером», відзначаючи, що він відкрив світові невідому досі Україну. 20 лютого минуло 120 років від дня народження Уласа Самчука.

Незабаром у мережі бібліотек та книгарень Полтавської області і всієї України на розсуд читача предствлять книгу «Люба Комар, — Мирослав Прокоп. — У боротьбі за Незалежність України» (УДК П67, ISBN 978-617-567-179-5). Йдеться про життя, діяльність та визвольну боротьбу леґендарних діячів ОУН, УПА й УГВР. У невимовно тяжких умовах кривавої війни українців супроти путінсько-азійської москви упорядкував, додав свої розлогі нариси про її авторів та видав у видавництві «Гадяч» (місто Гадяч Миргородського району Полтавської області) вчений й доктор права із міста Лохвиці на Полтавщині Олександр Панченко. Видання з’явилося у світ за сприяння Фонду Катедр Українознавства (CША) й за підтримки бізнесовця і доброчинця Лева Жиденка з Полтави.

1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священика народився лідер Організації Українських націоналістів Степан Бандера.

Українська Головна Визвольна Рада (президент-уродженець селища Шишаки на Полтавщині Кирило Осьмак, віце-президент — Іван Вовчук, уродженець села Очерувате на Полтавщині) — керівний орган українського підпілля — у 1947 році прийняла постанову про визнання 14 жовтня 1942 датою створення Української Повстанської Армії та про введення цієї дати як святкового дня УПА. Впродовж літа-осені були прийняті рішення та звернення по лінії ОУН і УПА, так що 14 жовтня 1947 УПА вперше святкувала свою річницю — 5 років з дня створення.

За поданням Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» вивело з переліку об’єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ «Екватор». Тож сесія Полтавської міськради прийняла рішення про демонтаж і переміщення до музейного простору.

70 років тому, 16 травня — 26 червня 1954 р. в Казахстані відбулося Кенгірське повстання. Політв’язні зуміли зламати хребет тоталітарного насилля в концтаборах. Омелян Суничук тривалий час був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Але завдяки відкритому доступу в Україні до архівів радянських спецслужб, в архіві СБУ Волині знайшлася кримінальна справа щодо Омеляна Суничука — члена ОУН і УПА, священника, політв’язня ГУЛАГу. У часи незалежності був неговірким, адже мешкав у місті Комсомольськ (нині Горішні Плавні) на Полтавщині, де бандерівців згадували в контексті радянської пропаганди як «ворогів народу». Велике інтерв’ю записав московський дослідник Кенгірського повстання Микола Формозов, але дозволу на публікування за життя Героя не отримав. За його біографією можна зняти блокбастер, і можна вивчати історію України у XX столітті. Уперше написати біографію Суничука вдалося завдяки архівним документам та уривками неопублікованого інтерв’ю-спогаду.

Просвітницьке онлайн-зібрання до 70-річчя Кенгірського повстання, про його значення в історії влаштував Український інститут національної пам’яті (УІНП). На офіційному ЮТУБ-каналі УІНП провели онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ. Також співробітники Інституту означили чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною народною російсько-українською війною за незалежність України.

1 січня 2024 року виповнюється 115 років лідеру Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву — Степану Бандері.