Сергій «Рибак» виконує завдання на лінії бойового зіткнення. Спочатку — піхотинцем. Там, у відкритому полі, кожен рух відчувається на шкірі: обстріли, міни, постійна загроза. Він виносив поранених, тягнув побратимів крізь обстріли, годинами тримав їх живими до евакуації. У донецькому селищі його групу накрили скидами — двоє «трьохсотих». Дванадцять годин під вогнем. Шість годин ворог намагався добити. Вижили всі. Сьогодні ті хлопці вже на ногах.

Сьогодні в одній із полтавських шкіл, у рамках місячника безпеки дорожнього руху «Увага! Діти на дорозі!», що триває у підрозділах Національної гвардії України, гвардійці провели заняття для учнів. Воїни наголосили на важливості уважності на дорозі, пояснили правила безпечного переходу та нагадали, як поводитися у зоні інтенсивного руху транспорту.

На літературно-мистецькому святі «ПОШУК-2025», що відбулося у Полтаві 5-6 вересня, особливу увагу привернули роботи військовослужбовців Національної гвардії України з Полтавщини.

Пілот із позивним «Дейз» з 17 Полтавської бригади Національної гвардії України «Рейд» ділиться особистим досвідом: відповідальність, технічні виклики та швидкість реакції під час бойових вильотів.

Як виглядає робота водія на передовій? Водій із позивним «Прораб» з 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України «Рейд» ділиться своїм досвідом про відповідальність, небезпеки на дорогах фронту та швидкість реакції за кермом.

Що входить до обов’язків бойового медика під час евакуації поранених? Медик із позивним «Trip» із 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України "Рейд" ділиться деталями роботи евакуаційної групи та важливістю швидкості й злагодженості у дії.

Медик із позивним «TRIP» із 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України «РЕЙД» розповідає про свій шлях — від початкової підготовки до першого досвіду на фронті.

Як виглядає робота артилеристів на нулі? Командир гармати з позивним «Кеша» з 17 Полтавської бригади Національної гвардії України «Рейд» розповідає про бойову щоденність артилерійського розрахунку: чіткість дій, відповідальність кожного і вогонь по ворогу — без права на помилку.

Його робота — це виготовлення, адаптація та вдосконалення боєприпасів, які ефективно нищать ворожі цілі на передовій.

До війни Тарас жив у Кам’янському, працював у «Укртелекомі». З перших днів повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — допомагав обороні міста: привозив мастило, колеса, спорядження, підтримував тероборону.