До війни Юрій, відомий серед побратимів як «Старий», жив буденним життям. Він працював підземним електрослюсарем на шахті, що вимагало витривалості та технічної обізнаності. Під час строкової служби в Національній гвардії України його назвали «Старим» через вік — на той час йому було 25 років. «Я був найстаршим у роті, навіть старшим за командира. Звідси й позивний, який тепер зі мною назавжди», — згадує військовослужбовець.

Тисяча днів повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Тисяча днів незламності українського народу. Тисяча днів боротьби за свободу та незалежність, що триває вже з 2014 року.

Юлія, старший сержант і фельдшер стрілецького батальйону Національної гвардії України з позивним Пігулка, є взірцем професійної стійкості та моральної відваги.

Едуард, відомий побратимам як «Яруха», служить стрільцем у 17-й Полтавській бригаді Національної гвардії України. Його військова кар’єра почалася задовго до повномасштабного вторгнення, але саме події після 24 лютого 2022 року змінили його життя назавжди.

Гвардієць із псевдо Палич, справжнє ім'я якого Андрій Володимирович, є прикладом того, як мужність, оптимізм і почуття гумору можуть підтримувати бойовий дух навіть у найважчих умовах. Він один із тих, хто не чекав на повістку, а добровільно прийшов до військкомату на початку повномасштабної війни в Україні. Попри те, що йому було вже 58 років, Палич наполіг, щоб його взяли до лав Національної гвардії України.

З самого дитинства Олександр Скляр був захоплений спортом і постійно шукав нові виклики для себе. Його спортивний шлях розпочався ще в школі, де він займався футболом, баскетболом, волейболом і настільним тенісом. Але справжньою зміною для нього став кікбоксинг, який він відкрив для себе у старших класах. Цей спорт навчив його дисципліни, витривалості й бажанню досягати нових висот.

Фома приєднався до лав Національної гвардії України 1 квітня 2022 року. Перший місяць служби був наповнений інтенсивними тренуваннями: тактика, стрільби, медична підготовка та бойове злагодження. Усі ці навички відпрацьовувалися до автоматизму, адже на передовій немає місця для помилок.

Військовослужбовці 17-ї Полтавської бригади підтримують родину гвардійця Сергія

Філ, до війни працював на шахті в Кривому Розі, був мобілізований до Національної гвардії України після початку повномасштабного вторгнення росії в 2022 році. Першим місцем його служби стала військова частина у Полтаві, звідки його підрозділ швидко направили на Харківський фронт. У перші тижні війни він разом із товаришами охороняв стратегічні об’єкти, зокрема мости, на Харківщині. Брак приладів нічного бачення на початку повномасштабної війни робив нічні зміни особливо небезпечними. «Ми часто плутали диких тварин із ворогом. Темрява, відсутність приладів — все це створювало постійне напруження», — згадує Філ. Противник зазвичай штурмував під вечір, що також додавало небезпеки в умовах обмеженої видимості.

Дорогі захисники й захисниці України, ті, хто стоїть на передовій зі зброєю в руках, і ті, хто підтримує героїв у тилу!