Справа про підкуп полтавських суддів: адвокат Костенко навів аргументи, чому не погоджується з обвинуваченням

Кримінальне провадження детективи НАБУ розслідували з 2022 року. За матеріалами справи, чоловік, якого патрульні притягнули до відповідальності за керування автомобілем у стані сп'яніння, звернувся по юридичну допомогу до Максима Садошенка.

Версія слідства

За версією правоохоронців, Садошенко запропонував клієнту домовитися із суддею Київського районного суду Полтави за $2000. До цього він залучив адвоката Олега Бутиріна. Із цієї суми $1700 нібито призначалися судді, а решта — за юридичні послуги. Гроші внесли до договору як «гонорар успіху».

У вересні 2022 року клієнт, який уже співпрацював із НАБУ, передав Бутиріну $1800 під контролем правоохоронців. Однак наступного дня суд визнав його винним. За матеріалами справи, передати гроші судді через посередницю не вдалося, тому їх повернули клієнту.

Після цього Садошенко та Бутирін запропонували скасувати постанову в апеляції за ті самі $1800. До справи залучили адвоката Володимира Костенка, відомого у Полтаві за прізвиськом «Терразіні».

За версією обвинувачення, Костенко мав передати гроші судді Полтавського апеляційного суду. Клієнт передавав кошти двома частинами: $300 — 26 жовтня та $1500 — 10 листопада 2022 року. Через Садошенка та Бутиріна вони нібито потрапили до Костенка.

14 листопада адвокат повідомив про домовленість із суддею, а наступного дня апеляційний суд скасував постанову першої інстанції та закрив провадження. Водночас, за матеріалами справи, гроші судді фактично не передали з причин, які не залежали від учасників схеми.

Згадка голови апеляційного суду та обшуки НАБУ

В апеляційному провадженні брав участь Сергій Гальонкін, який на той час очолював Полтавський апеляційний суд. В одній з ухвал наведено розмови, у яких адвокат повідомляв клієнту, що справа потрапила до «головного» судді й має вирішитися позитивно. Також співрозмовники згадували посередника на прізвисько «дядя», який нібито спілкувався із суддею.

Ця справа стала однією з причин звільнення Гальонкіна з посади голови суду, зокрема через позапроцесуальне спілкування з Костенком.

НАБУ також зафіксувало розмови Садошенка та Бутиріна, у яких вони обговорювали можливість того, що клієнт співпрацює з правоохоронцями. Для конспірації використовували прізвиська та передачу грошей через родичів.

Під час обшуків детективи виявили частину ідентифікованих коштів. 

Зокрема, $600 знайшли у кабінеті судді Полтавського апеляційного суду Валентина Томилка, який не розглядав цю справу.

Він пояснив, що це гонорар Костенку за юридичну допомогу його сину в іншій справі про керування автомобілем у стані сп'яніння. Суд визнав ці пояснення непереконливими.

Вирок першої інстанції та рішення апеляції

Усі троє обвинувачених — Садошенко, Бутирін і Костенко — вини не визнали. Захист наполягав на провокації злочину, недопустимості доказів та відсутності підтверджень передачі грошей суддям. Однак ВАКС відхилив ці аргументи та визнав докази НАБУ належними й допустимими.

У травні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав усіх трьох правників винними у замаху на надання неправомірної вигоди. Садошенко отримав 4 роки і 8 місяців ув'язнення, Бутирін — такий самий строк, конфіскацію частини майна та заборону займатися адвокатською діяльністю на три роки. Костенка засудили до 4 років і 6 місяців ув'язнення, заборонили йому адвокатську діяльність на три роки та призначили конфіскацію вилученої під час обшуків готівки.

Також Володимир Костенко зауважив, що суд першої інстанції при винесенні вироку вказав, що конструкція статті 15 щодо замаху на вчинення злочину не зобов’язує встановлювати причини по яких злочин не доведено до кінця, достатньо встановити відсутність волевиявлення в діях винної особи. Володимир Костенко наголошує, що таке формулювання є абсурдним.

Апеляційна палата ВАКС змінила покарання Костенку: перекваліфікувала його дії з пособництва у замаху на надання неправомірної вигоди на зловживання впливом. Замість ув'язнення йому призначили штраф у розмірі 93 500 грн. Також суд скасував арешт на його кошти, зокрема $117 700 та €6750.

Покарання Садошенку змінили з 4 років і 8 місяців на 4 роки і 6 місяців ув'язнення, залишивши трирічну заборону на адвокатську діяльність. Бутиріну вирок залишили без змін — 4 роки і 8 місяців ув'язнення, трирічна заборона на адвокатську практику та конфіскація частини майна. Обох взяли під варту в залі суду.

Апеляційна палата відкинула доводи захисту про провокацію та визнала законними результати негласних слідчих дій. Водночас суд дійшов висновку, що дії Костенка стосувалися прийняття пропозиції за вплив на рішення інших осіб, а не прямого надання неправомірної вигоди.

Позиція Володимира Костенка

Адвокат Володимир Костенко повідомив «Полтавщині», що ця історія триває ще з 2022 року, і весь цей час він послідовно доводив абсурдність та штучність того обвинувачення, яке намагалися сконструювати правоохоронці. Як зазначив адвокат, врешті Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково почула аргументи захисту і визнала: ніякого пособництва в наданні хабара в діях Костенка не було. Суд перекваліфікував його початковий епізод на зловживання впливом, що одразу змінило ситуацію. Завдяки цьому вдалося зокрема й скасувати арешти на значні суми коштів, оскільки нова стаття навіть не передбачає конфіскації майна.

Володимир Костенко надав редакції матеріали справи та пояснив, що якщо подивитися на справу глибше — крізь призму висновків офіційної науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та матеріалів справи — виникає чимало запитань до самого процесу.

По-перше, експерти зазначають, що ця справа взагалі не мала розглядатися у ВАКС через пряме порушення правил предметної підсудності. Сума інкримінованого епізоду — $1800 — не дотягувала до встановлених законом порогових сум.

Крім того, Володимир Костенко пояснив, що абсурд полягає ще й в тому, що кримінальне провадження щодо судді Київського райсуду Полтави Куліша, який нібито мав бути «вигодоодержувачем», не закрито й досі. А от щодо судді Гальонкіна провадження закрили ще 1 березня 2023 року за відсутністю складу злочину. Тоді виникає логічне запитання: як можна судити «пособника», якщо основного суб'єкта виправдано, а жодних реальних передач коштів кінцевим адресатам так і не відбулося — що підтверджується і матеріалами НСРД, і тим, що гроші зрештою вилучалися під час обшуків уповноваженими особами?

Також Володимир Костенко зазначає, що у матеріалах справи панує плутанина: в обвинувальному акті йому закидали пособництво, у мотивувальній частині вироку суду простежуються конструкції підбурювання або розмиті формулювання без будь-якої конкретизації його «дій чи порад», а в резолютивній частині знову з'являється пособництво. Володимир Костенко підкреслив, що прокурор не ініціював зміни обвинувачення у законному порядку, чим суттєво обмежив право Володимира Костенка на захист.

Також Володимир Костенко зазначає, якщо проаналізувати зафіксовані впродовж розслідування розмови, нотатки та робочі моменти — зокрема щодо надання правової допомоги чи процесуальних питань у справах, стає очевидним: йшлося про звичайну професійну діяльність та підготовку апеляційних скарг, а не про протиправні домовленості.

Як зазначив адвокат, жодних доказів реального злочину обвинувачення не надало. Володимир Костенко зауважив, що й надалі буде відстоювати справедливість у цій справі, адже адвокатська діяльність не може і не повинна криміналізуватися через упереджені слідчі фантазії.

Що далі

Володимир Костенко та інші засуджені адвокати вже подали касаційні скарги.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»