У мирному житті він був кухарем, який вмів перетворювати звичайні продукти на витвори смаку. У військовому — перетворює знання, зосередженість і холоднокровність на точність, що рятує життя. Віталій, позивний «Спартанець», — снайпер другої категорії. Народжений у Кременчуці, місті, де, за його словами, «з дитинства вчишся стояти за себе і за друзів кулаками, а не лише словами». Саме там формувався характер людини, яка знає ціну стійкості.

Він прийшов на службу свідомо — «Прийшов добровольцем. Я почав службу у піхоті, але мій підрозділ розформували, і я потрапив у мінометний розрахунок. Спочатку я був лафетчиком, тобто обслугою міномета. Згодом мене призначили командиром розрахунку». Це не просто шлях зміни ролі — це історія про те, як людина бере відповідальність за важливу ділянку бою і відточує навички день за днем.

«Найголовніше для мене — щоб машина була справна. Бо від цього залежить не лише артилерійський удар, а й життя екіпажу. Моя робота — заряджені акумулятори, підготовлена техніка, щоб у будь-який момент ми могли завестися й рушити».

Позивний «Куба» — ще зі шкільних часів. Справжнє ім’я Сергій. Об’їздив всю Європу, пожив у Ніцці, але війна в Україні повернула його добровольцем на фронт.

Кажуть, що війна змінює людину, але є ті, хто залишає в собі стійкість і ясність думки. Один із таких — піхотинець Олександр з позивним «Дід». Був комбайнером, потім мав власну пасіку. Звичайне життя. Але повномасштабне вторгнення змінило все — він став на захист країни.

Під час урочистостей Президент України Володимир Зеленський відзначив гвардійців державними нагородами — як символ вдячності за їхню відвагу, рішучість і непохитний дух у боротьбі за свободу України.

Максим, позивний «Жук», — піхотинець 17 Полтавської бригади НГУ «Рейд». Разом зі своїм підрозділом він тримає вогневу позицію та діє в обороні, аналізуючи обстановку. «Найважче — коли йде штурм передових позицій або з флангу, а ти не можеш допомогти навіть вогнем. Тому що ландшафт — десь висоти, десь низини. Як би ти не хотів — нічого не зробиш. Просто чекаєш у цій невідомості», — продовжує свою розповідь Жук.

26 вересня, у залі філармонії відбулась фотовиставка «Маршрут незламності». Експозиція стала символом пам’яті, мужності та сили духу тих, хто боронить нашу землю.

Раф працює зв’язківцем у прифронтовій зоні. Його робота — тримати зв’язок живим, навіть коли довкола сиплеться смертоносний метал.

Навіть на відстані, серце гвардійця залишається в строю.