Відремонтований за 59 млн грн міст у Засуллі місяць не можуть передати в експлуатацію — виправдовують карантином і бюрократією

Минулого місяця у Засуллі Лубенського району закінчили капремонт мосту через річку Сула, розпочатий ще у 2018 році. Через кримінальне провадження та проблеми із проектом терміни виконання затрималися, а через бюрократичні нюанси міст досі не переданий в експлуатацію.

Підготовку до ремонту почала Служба автодоріг, а продовжив Департамент будівництва

Міст через Сулу у Засуллі до ремонту

Нагадаємо, міст через річку Сулу, що з’єднує Засулля та Лубни, збудували близько 60 років тому. Відтоді він кілька разів зазнавав незначних ремонтів і довгий час був аварійним. Питанням його ремонту почали займатися у 2017 році — коли він, разом з полтавськими дорогами місцевого значення, ще був на балансі Служби автодоріг у Полтавській області. Судячи зі слів керівника служби Володимира Трояновського, тоді лабораторія дослідила конструкції і дала висновки про те, які саме роботи треба проводити.

На замовлення САДу, ТОВ «Проектна фірма «Мостопроект» виконала проект капремонту мосту через річку Сула на км 1+593 автодороги О1713357 Лубни — Засулля — /М-03/. Документація обійшлася в 1,4 млн грн. Коли у 2018 році міст перейшов на баланс області, документи передали Департаменту будівництва, МіА та ЖКГ. Саме він опікувався місцевими автошляхами до створення ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області».

Безпосередньо ремонт мосту почали у 2018 році. У березні Департамент уклав договір на капремонт. У якості підрядника обрали ТОВ «Компанія Рембудгарант», яке мало виконати роботи за рік — до кінця березня 2019 року. Тоді вартість контракту склала 44,6 млн грн.

На час проведення робіт транспорт пустили у кілька об’їздів. Частина громадського транспорту, яка сполучає Лубни та Засульську ОТГ, почала їздити лише до мосту, а далі пасажири мали добиратися пішки.

За планом, підрядник мав розширити мостове полотно з 5-ти до 9-ти метрів, а замість асфальто-бетону використати синтетичне покриття, яке би полегшило навантаження на конструкції. Хоча «Рембудгарант» і намагався зменшити терміни виконання, він не встиг навіть в обумовлені договором терміни. Тому його продовжили до кінця 2019 року.

Проектувальник змінив частину проекту і відмовився від нього через непорозуміння з Департаментом

Ремонт не проходив без проблем. Спочатку, у жовтні 2018-го, Полтавський відділ поліції відкрив кримінальне провадження, бо запідозрив розкрадання бюджету, виділеного на роботи, а також підробку документів. Слідчі вважають, що дотичні особи до ремонту завищили вартість капремонту і привласнили частину коштів. У деяких навіть провели обшуки.

Потім, у березні 2019-го, справу відкрило і НАБУ. Частина їхнього розслідування стосувалася мосту через Сулу. Зокрема — щодо зайвого придбання анкерів, які виявилися непотрібними через змінений проект.

У вересні 2019 року Департамент будівництва замовив «Рембудгаранту» додаткові роботи, які не врахували у попередньому проекті. Їх вартість оцінили ще у 20,8 млн грн. Тоді ж стало відомо і про проблеми зі співпрацею між замовником та проектувальником, які вплинули на хід виконання робіт.

Як повідомив на профільній нараді т.в.о директора Департаменту будівництва, МіА та ЖКГ Олександр Слободян, у жовтні 2018-го «Мостопроект» вніс зміни у проект капремонту без погодження із замовником. Зокрема — змінив систему натягу. Повернути старий варіант документації проектувальник відмовився. А в липні 2019-го компанія відмовилася від авторських прав на проект та від подальшої співпраці по мосту у Засуллі.

У результаті авторський нагляд доручили виконувати ФОП Мягкохлібу Роману Сергійовичу. Саме він змінив проект, як того хотів Департамент, і став одним з фігурантів кримінального провадження полтавської поліції.

Капремонт мосту закінчили, але не передали в експлуатацію через карантин і ліквідацію ДАБІ

Ситуація з проектом також вплинула на терміни виконання. На початку 2020 року «Рембудгарант» все ж закінчив капремонт. Втім, дорожнє покриття зробили з асфальтобетону, а не синтетики (аби скоротити термін виконання), а роботи зруйнували частину пішохідних доріжок та східців. У лютому на мосту відкрили тестовий рух, а новий голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов пообіцяв, що питання пішоходів вирішать, коли покращаться погодні умови.

За інформацією Департаменту будівництва, на сьогодні, капремонт мосту повністю закінчений. Його загальна вартість склала 58,7 млн грн. Сума включає ціну проекту, авторського і технічного нагляду, а також самі підрядні роботи, зокрема — додаткові.

Фото: Роман Мягкохліб

Втім, міст досі не переданий в експлуатацію. У Департаменті пояснили це бюрократичними моментами та карантином.

Так, у відповіді на запит за підписом Олександра Слободяна, вказано, що Департамент будівництва, МіА та ЖКГ 7 квітня звернувся до ДАБІ, аби та видала сертифікат на відповідність проекту та готовність до експлуатації. Інспекція послалася на Постанову Кабміну від 13 березня цього року, яка ліквідовує ДАБІ, та порадила звернутися до ЦНАПу.

Департамент звернувся до міського ЦНАПу Полтави (управління адмінпослуг Полтавського міськвиконкому). Той відповів, що у переліку їхніх послуг відсутня можливість видати висновок про готовність мосту у період карантину.

Окрім того, Департамент будівництва намагався отримати потрібні документи онлайн — через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Це йому не вдалося, бо така послуга ще в розробці.

Зазначимо, що насправді Департамент не використав усіх можливостей для передачі мосту в експлуатацію та відкриття по ньому повноцінного руху. Так, правники пояснюють, що у сьогоднішніх умовах карантину єдина можливість отримати послуги по державному архітектурно-будівельному контролю — це подання документів поштою до ЦНАПу. При цьому, мова йде не про місцеві центри, а про ЦНАП у Києві — зокрема, на вул. Дніпровська набережна, 19б. Він приймає документи і щодо сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Нагадаємо, за планом ремонту місцевих доріг Полтавщини, цього року виконати капремонт ще не менше трьох мостів у Карлівському, Чутівському та Котелевському районі, два з яких уже зараз непрацездатні:

• міст через р. Тагамлик (побудований у 1972 році) на автодорозі Машівка — Карлівка Карлівського району (непрацездатний, орієнтовна вартість 21,5 млн грн);
• міст через р. Коломак (побудований у 1960 році) на автодорозі Велика Рублівка — Чутове Чутівського району (обмежено працездатний, орієнтовна вартість 21,5 млн грн);
• міст через р. Стара Ворскла (побудований у 1976 році) на автодорозі Котельва — Більськ Котелевського району (непрацездатний, орієнтовна вартість 19,5 млн грн).

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»