Полтава витратить 500 тисяч гривень на план розчистки та благоустрою Прирічкового парку

17 квітня управління ЖКГ Полтави замовило проект капремонту Прирічкового парку за 500 тисяч гривень. Виконати роботи має місцевий проектант ФОП Мурза. Такий вчинок влади викликав хвилю обурення і запитань у соцмережах:

• Чому про підписаний проект не знали члени робочої групи?
• Чому місто не провело відкритий конкурс на розробку концепції?
• На основі якої концепції буде робитися проект?
• Чи доцільне замовлення проекту капремонту під час карантину?

З однієї сторони люди подумали: «А що тут неясно? Чергова спроба заробити на проектах». А з іншої — влада відповіла: «Не займаєшся парком — не так. Взявся за парк — не так. Вам, людям, все не так.»

«Полтавщина» спробувала розібратися у ситуації. Ми поговорили із представниками влади, та активістами, які займаються парком.

Парк на місці чагарників

Прирічковий парк не є парком, як таким. Це зелена зона, площею близько 20 га, без кадастрового номера. З півночі вона межує із приватними ділянками біля готелю «Турист», а з півдня — із землею Терешківської сільради. Прирічковий парк — це недоглянута земля, яка є місцем для прогулянок, домівкою для безхатченків та стихійним смітником.

З 2016 року небайдужі громадяни почали проводити масові суботники в Прирічковому парку. Тоді заговорили про те, що у місті є велика зелена зона, з якої треба зробити парк із набережною. І не просто замовити роботи у знайомого підрядника, а провести конкурс на концепцію. Архітектори спільноти «Citylab» зробили аналіз території та показали, як вона може виглядати.

Умови та обмеження — існуючий стан | Графіка Citylab

Спільні містобудівні умови та обмеження Полтави та Терешківської сільради

Функціональне наповнення території (концепція 2015 року)

У 2018 році у місті створили робочу групу для розробки плану дій та підготовки технічного завдання на проведення конкурсу з розвитку території Прирічкового парку. Німецьке товариство «GIZ» готове було виділити 500 тисяч гривень на організацію конкурсу. Однак влада тоді сказала, що Прирічковий парк не в пріоритеті.

Минув рік, так і не вдалося отримати кошти від «GIZ», і в кінці 2019 року депутат від місцевого округу Юрій Бойко звернувся до УЖКГ і попросив зайнятися Прирічковим парком.

— Хоч би трошки розчистити поросль. Для цього потрібен проект і для цього потрібна геодезія. Я вважаю: або нічого не робити, або якесь прибирання. Суботниками займатися постійно — це також не вихід. За моїм поданням, 1,5 млн грн було закладено на розчищення. Для того, щоб щось робити, треба якийсь проект. Дерево просто так не спиляєш, доріжки гранвідсівом не присиплеш. Також потрібно провести роботи по укріпленню берегів і таке інше. Приблизно по нормативах ЖКГ порахували: щоби попиляти, повивозити, страшні цифри вилазять. Розчистка території — це десь 15-20 мільйонів по будівельним нормативам. Якщо його робити, як показували «Citylab», це сотні мільйонів, — говорить Юрій Бойко.

Дослідження парку

Є два варіанти, як робити капремонт Прирічкового парку. Перший — почати робити щось, не чекаючи концепції. Другий — створити концепцію, а потім приступати до роботи.

За перший варіант виступає заступник міського голови Олексій Чепурко. Він не проти концепції, але поки її немає, хоче зробити «генеральне прибирання». Замовлений у Мурзи проект — не на капремонт у глобальному сенсі, а на мінімальний благоустрій. У проектні роботи входять:

• геодезичні дослідження;
• картографія;
• визначення дерев під спилювання;
• проект доріжок.

— Щоби щось зробити в цьому парку, ми повинні зробити геодезичні дослідження. Це потрібно, аби зрозуміти, що у нас в цьому парку відбувається. Далі побачимо: які дерева, де розгрібаємо, де вичищаємо. Активісти хочуть почати з глобального, зробити величезний проект. І на цьому історія завершиться — коли депутати побачать, яку суму потрібно виділити на реалізацію цього проекту, — розповідає Олексій Чепурко.

— Ми можемо сидіти роками, і нічого там не буде. А я хочу зрозуміти, куди ми далі рухаємося. Це старт, це початок. Це ніяк не заважає концепції парку з набережною, з оглядовим колесом, а атракціоном, доріжками, альтанками для відпочинку, освітленням. Німці порахували, що капремонт парку «Перемога» коштує 300 мільйонів гривень, і нічого не зробили. Якщо вони хочуть іти цим шляхом, розірвемо договір і будемо чекати концепції. А можемо почати хоч щось. Я налаштований зрушити з місця. Я підтримую план із концепцією, але це довготривалий процес. А його можна робити крок за кроком, — вважає заступник міського голови.

На питання, скільки коштуватиме розчищення парку й облаштування доріжок, та чи почнуть роботи цього року, Олексій Чепурко відповів:

— Скільки коштуватимуть роботи, я не знаю. Це покаже проект. Давайте побачимо, скільки коштуватимуть, а потім — чи будуть його робити в цьому році. Це демісезонна історія, ми можемо чистити його коли завгодно. Для початку треба зрозуміти глобальність проблеми. Ми чітко розуміємо, що з Прирічковим парком треба щось робити.

Відновлено роботи робочої групи

24 квітня відновила діяльність робоча група по Прирічковому парку. Група перегляне технічне завдання від проектанта і, якщо все так, як говорить Олексій Чепурко, вони не будуть проти озвученого вище проекту. А якщо роботи вплинуть на майбутню концепцію, із проектантом розірвуть договір.

Також пройшли збори «Інституту розвитку міста» і «GIZ». Останні готові дати 280 тисяч гривень на проведення конкурсу із визначення концепції Прирічкового парку. Хоча, робоча група розглядає варіант, щоби не проводити конкурс, а знайти автора концепції напряму. Однак, 5 тисяч євро від «GIZ» на хороший проект може не вистачити й активісти шукають інвесторів.

Член робочої групи та ГО «Нова Полтава» Юлія Городчаніна розповіла, чому за 4 роки ідея із концепцією не зрушила із місця:

— Не було політичної волі міськради. Перший раз про концепцію заговорили у 2016 році. Далі почалася епопея з Льодовим палацом, парковками та іншим. Концепція потрібна, щоби правильно використати потенціал парку. Парк повинен мати якесь призначення. Цей парк має доступ до води, і цю перевагу треба підсилити. Наприклад, зробити елементи набережної.

Щодо високої вартості робіт, Юлія Городчаніна розповіла:

— Може бути інвестиційний проект. Подати проект на ДФРР чи іншу платформу. Ми повинні показати, що щось робимо, що у нас є бачення. Можна говорити про роботу із комерційними інвесторами. Щодо розчистки парку, то якщо немає 10 мільйонів гривень, роботи можна здешевити. Наприклад, як ми робили на суботниках. «Декоративні культури» помічали сухі дерева, ми домовлялися із підприємцями й вони забирали деревину. Розчистити можуть самі комунальники.

Робоча група не працювала 2 роки, 24 квітня її склад оновили. До нього ввійдуть 23 особи, а очолить її Олексій Чепурко. Склад робочої групи затвердить виконком на чолі з секретарем міськради Олександром Шамотою.

№	ПІБ	Посада
1	Чепурко Олексій Григорович (голова)	Заступник міського голови з питань ЖКГ
2	Черкун Роман Іванович (секретар)	Головний фахівець КО «Інститут розвитку міста»
3	Левченко Юрій Анатолійович	Директор КО «Інститут розвитку міста»
4	Годня Володимир Володимирович	Начальник управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому
5	Шевельов Микола Анатолійович	Начальник управління з питань містобудування та архітектури, головний архітектор міста
6	Трегубов Юрій Олександрович	Начальник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру ПМР
7	Сінельнік Сергій Володимирович	Начальник управління ЖКГ
8	Луценко Сергій Павлович	Директор КП «Декоративні культури» ПМР
9	Савчук Євген Вікторович	Директор КО «Рятувально-водолазна служба ПМР»
10	Вадімов Вадім Митрофанович	Головний фахівець КО «Інститут розвитку міста»
11	Нагорний Євген Олександрович	Голова подільської районної у м. Полтаві ради
12	Бойко Юрій Олександрович	Депутат ПМР
13	Ямщиков Вадим Вікторович	Депутат ПМР
14	Глазов Олександр Миколайович	Депутат ПМР
15	Кісільов Олександр Сергійович	Депутат ПМР
16	Брижань Ірина Анатоліївна	Керівник проектного офісу проєкту GIZ «Інтегрований розвиток міст України» в м. Полтава
17	Гончаренко Альона Василівна	Директорка ГО «Полтавська платформа» (за згодою)
18	Городчаніна Юлія Валеріївна	Голова ГО «Нова Полтава»
19	Голік Юрій Степанович	Професор кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка ім. Ю.Кондратюка» (за згодою)
20	Кривенко Максим Володимирович	Директор ТОВ «New run»
21	Зубашич Едуард Михайлович	Голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки архітекторів України
22	Пасько Олена Анатоліївна	Ландшафтний архітектор ландшафтного центру «Соната»
23	Мурза Сергій Олександрович	Проектувальник
24	—	Представник Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області

На сам кінець можна зазначити, що у Полтаві ціла купа незакінчених капремонтів парків. Деякі знаходяться на стадії проектування: парк «Перемога», Каштанова алея, парк Скорботної матері, парк ім. Котляревського, сквер у пров. Рибальському, Корпусний парк, парк Незалежності. Інші незавершені: Дендропарк, сквер «Матері і дитини», парк в мікрорайоні Браїлки, бульвар Богдана Хмельницького.

Тому зі сторони складається враження, що влада не має чіткого плану дій і хапається за нову роботу, не закінчивши попередню.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»