У сучасному світі музеї дедалі частіше перестають бути лише місцем зберігання експонатів. Особливу роль відіграють музеї-садиби – простори, де збережено не лише речі, а й атмосферу життя, творчості, думок і духовного світу видатних особистостей. Саме там відвідувач має можливість відчути живий зв’язок із людиною, яка творила історію, культуру чи мистецтво свого краю.

Нещодавно вийшла друком монографія нашого колеги — керамолога, краєзнавця, етнолога, історика церкви Віктора Міщанина — «Дмитро Білик — український лівий есер, директор гончарної школи, учитель (сторінки загадкової долі)».

У Національному музеї-заповіднику українського гончарства розпочинається нова історія… Історія про пам’ять, розлуку й безмежну любов, що не знає кордонів. Вона має ім’я — Музей-садиба художниці-керамістки Наталі Кормелюк (Музей кераміки української діаспори). У час війни, коли руйнуються домівки, тут постає дім інший, дім для української душі, розсіяної по світах. Дім, збудований не зі стін, а з любові, пам’яті й дороги додому. Це простір, у якому голос діаспори зазвучить тихо, але глибоко.

«Творча резиденція», просвітницьке відео від ОВА, урочистості у музеї-садибі. Так цьогоріч на Полтавщині вшановували пам’ять видатного українського митця — гончара Василя Омеляненка.

Національний банк ввів в обіг нову пам’ятну монету «Опішнянська кераміка» з серії «Українська спадщина», присвячену гончарному мистецтву селища Опішня на Полтавщині.

Гончарство – це мова глини, яка починає говорити завдяки рукам талановитого майстра. Серед творців цього унікального світу особливо яскраво сяють імена Миколи Гавриловича Пошивайла та Василя Онуфрійовича Омеляненка – метрів українського гончарства, чия творчість стала духовним камертоном для цілого покоління мистців.

Творчі люди — це ті, хто дивиться на світ серцем. Вони глибоко відчувають і щиро пропускають крізь себе все, що відбувається навколо. Для них реальність — це не просто події, а емоційний ландшафт, у якому кожна деталь має значення. Саме тому війна проникає в найтонші струни їхньої душі, ранячи серце, приглушуючи натхнення й перевертаючи саму природу їхнього мистецтва. І це не слабкість, а особлива чутливість, завдяки якій мистці здатні створювати глибокі, зворушливі твори. Але в умовах війни ця чутливість стає болем…

Поради як правильно вибрати пластику та як з нею працювати. Ідеї ​​з фото для виробів.

В Опішнянському державному художньому ліцеї імені Василя Кричевського почали роботи з реконструкції будівлі навчального закладу. Зокрема, в ліцеї побудують ще один поверх, оновлять внутрішню мережу електропостачання та зроблять термомодернізацію.

Творча група полтавців знайшла колишніх працівників Полтавського фарфорового заводу, випускників Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя і керамістів Опішні, які істотно допомогли у створенні фільму