YouTube-шоу «Крафтові мандри» завітало на Полтавщину завітало до локальних виробників меду, молочної продукції, посуду, ножів, декору та органічного зерна
Днями сталася історична подія для Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, жителів Гончарної столиці України та села Малі Будища! Музей-заповідник презентував новий сьомий філіал — Музей малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія»)
Щомісяця молоді майстри отримуватимуть президентські стипендії. Всього підтримку отримали 80 майстрів
Сто років тому, 6 травня 1921 року у відомому містечку Опішні на Полтавщині в гончарській родині Федора та Явдохи Селюченків народилася донька Олександра, яка стала неперевершеним майстром традиційної глиняної іграшки. Ювілей майстрині з ініціативи Національного музею-заповідника Українського гончарства в Опішному та Українського інституту національної пам’яті згідно з парламентською Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні.
Сьогодні, 2 квітня, в Полтавській обласній державній адміністрації відбулася нарада «Перспективи розвитку туризму», де голова Опішнянської громади Микола Різник презентував новий проєкт зі створення комунального підприємства «Опішнянська Артіль», як основа для збереження та розвитку традиційних гончарних ремесел.
На 96-му році життя помер відомий український гончар з Опішні Василь Омеляненко
Новорічну ялинку в Києві прикрасять керамікою в такому стилі, як виготовляли здавна майстри в Опішні на Полтавщині.
Дванадцять пар учасників (художник та модель) з Київщини, Полтавщини та Рівненщини змагалися в «натільному живописі»
У сучасній Україні буває дуже важко докопатися до правди. Інформаційний простір, особливо в мережі Інтернет, перевантажений різноманітними сумнівними матеріалами, яких перед виборами стає все більше і більше. Кандидати у депутати наперебій розповідають історії про власні «заслуги» перед громадою, але відразу після народного волевиявлення пропадають на кілька років, у кращому випадку, час від часу роздають «подачки» у вигляді дитячих майданчиків за бюджетні кошти. Але є і такі, які систематично допомагають громаді, людям, яких влада загнала у скрутне становище, проте не розповідають про свої вчинки на кожному кроці. Одним із таких, безперечно, є місцевий аграрій, меценат Олександр Ващенко, який роками опікується простими людьми. Про добрі справи пана Олександра ми дізнавалися у представників його благодійного фонду, адже сам підприємець не любить хизуватися своєю діяльністю, бо робить це не для піару, а для результату. А зробленого вже так багато, що про більшість справ не пам’ятає і сам Олександр Ващенко.