Минулого року театр ім. Гоголя прийняв 23,6 тис. глядачів, обласна філармонія — 12,7 тис. глядачів, театр ляльок — 14,3 тис. глядачів. Утримання цих трьох закладів разом з симфонічним оркестром коштувало області 67 млн грн.

Муніципальний оркестр «Полтава» став переможцем у трьох номінаціях міжнародного фестивалю «NemanFest-2021»

Солістка та керівниця фольклорного ансамблю «Древо» з Крячківки отримали довічні стипендії за указом Зеленського

Просвітницький онлайн-захід у режимі ZOOM-відеоконференції до 100-річчя заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича провели у Полтаві. Організували науково-популяризаційний «круглий стіл» засобами дистанційної освіти Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтавський офіс Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті, Полтавський обласний осередок Національної Спілки композиторів України та Інститут культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

З нагоди 90-річчя від дня народження видатного композитора-патріота Олександра Білаша у Градизьку на Полтавщині, де він народився, виконком місцевої ОТГ влаштував низку пам’ятних заходів.

6 березня виповнюється 90 років від дня народження Олександра Білаша (1931–2003), уродженця міста Градизьк на Полтавщині, композитора, Героя України. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ювілей видатного українського культурного діяча відзначається на державному рівні.

1 лютого виповнилося 100 років від часу заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Ця знакова подія в історії української національної культури з ініціативи Українського інституту національної пам’яті з гідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні. На зламі першого й другого десятиліть буремного XX століття, коли перед Україною відкривалися романтичні перспективи вільного розвитку національної культури, духовні спадкоємці Миколи Лисенка, окрім творчості, ще й опікувалися справою згуртування українських музично-культурних сил. Проте поштовхом до створення Товариства стали події далеко не оптимістичні.

25 грудня, 175 років тому Тарас Шевченко написав «Заповіт» — один зі знакових творів вітчизняної літературної спадщини, якому судилося стати останнім акордом у знаменитому циклі «Три літа» (1843–1845 рр.). Дотепер «Заповіт» є суспільно-політичним маніфестом, зверненим до розуму і серця українців. Тарас Шевченко закликав до визволення українського народу від поневолення Російською імперією й побудувати свою державу — «сім’ю вольну, нову». Це зумовило фантастичну популярність вірша. До нього зверталися кілька поколінь борців за незалежність України. Художня довершеність ставить «Заповіт» у ряд найдосконаліших зразків світової політичної лірики. Спочатку увійшов до альбому «Три літа» без назви. Але, переглядаючи рукописний збірник «Стихотворения Т. Шевченко» укладений І. М. Лазаревським (1836–1867), автор занотував початкову назву як «Завіщаніє». Вперше надрукували в безцензурному виданні «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг, 1859) під заголовком «Думка». У 1867 році надруковано перші вісім рядків у «Кобзарі» під редакторською назвою «Заповіт», яка відтоді стала традиційною. Повний текст оприлюднили у четвертому номері львівського журналу «Мета» 1863 року під назвою «Завіщаніє» з деякими невідповідностями в окремих рядках. Повністю «Заповіт» вперше надруковано в 1907 році у «Кобзарі» за редакцією В. Доманицького (1877–1910).

У дворі краєзнавчого музею провели уже другий культурно-мистецький захід Краєзнавчий art weekend, який цього року крутився навколо «Енеїди» Котляревського

У селі Крячківка Пирятинського району з 24 по 26 липня відбудеться 6-й Міжнародний кобзарський фестиваль «Древо роду кобзарського»