Симон Петлюра — вихідець із козацько-священицьких родів. «Остап Петлюра у часи Петра Калнишевського був отаманом Платнирівського куреня. А коли московське військо руйнувало гніздо козацької вольності, зумів перебратися дніпровськими плавнями до Самарського монастиря. Син Остапа Омелько малював ікони Самарського запорозького собору. Із заснуванням у Павлограді кінного заводу взявся доглядати коней. Тут і виріс Павло Омелькович, дід Симона Петлюри, який теж працював на кінному заводі. Перегодом він оселився у Полтаві, зробився міщанином», — зазначає полтавський краєзнавець Анатолій Чернов.

Під головуванням Голови Українського інституту національної памʼяті (УІНП) Олександра Алфьорова відбулося перше робоче засідання Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри. Голова УІНП окремо звернув увагу на необхідність відкриття пам’ятника Петлюрі у Полтаві.

25 травня 2026 року виповнюється 100 років з дня трагічної загибелі (дня пам’яті) видатного українського державного і культурного діяча, борця за незалежність України у XX столітті, голови Директорії, Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. Він народився 22 травня 1879 року в Полтаві, був убитий московським агентом 25 травня 1926 року у Парижі (Франція), похований у Парижі на цвинтарі Монпарнас. Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 4748-IX від 18.12.2025 «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» на Полтавщині планують провести низку заходів з вшанування пам’яті видатного земляка, державного діяча, уродженця Полтави. До підготовки петлюрівських заходів долучені профільні гуманітарні департаменти Полтавської обласної військової адміністрації (ОВА), представництво Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві та громадські організації.

Виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці» експонували Новосанжарському селищному культурно-мистецькому центрі. Змістовні екскурсії у квітні та на початку травня для мешканців Новосанжарської селищної територіальної громади Полтавського району провела зберігач фондів Новосанжарського краєзнавчого музею, голова місцевого осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Тамара Паттієва.

Відповідно до постанови Верховної Ради України, у 2026 році пам’ять видатного державного діяча та Голови Директорії УНР Симона Петлюри вшановується на державному рівні. До 100-х роковин його загибелі в Полтаві та Києві заплановано численні пам’ятні заходи та культурні акції.

9 травня 1920 року у Києві відбувся спільний парад Армії Української Народної Республіки (УНР) та Війська Польського. Українські й польські частини урочисто пройшли центральною вулицею столиці – Хрещатиком. Це був парад перемоги над російсько-більшовицькими окупантами – символ короткого, але важливого моменту, коли над Києвом знову замайоріли українські прапори.

9 травня 1919 року Директорія Української Народної Республіки (УНР) офіційно затвердила Симона Петлюру своїм Головою зі збереженням за ним посади Головного Отамана військ і флоту УНР. Це рішення юридично закріпило його статус як очільника Української держави в один із найскладніших періодів Української революції. 

У Полтавському літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського презентували персональну виставку полтавського скульптора, члена Національної спілки художників України Дмитра Коршунова. Привітати митця прийшли поціновувачі його таланту, музейники, журналісти, студенти і викладачі Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Полтавської обласної організації Національної спілки художників України (НСХУ) Юрій Самійленко, Директорка Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка Ольга Курчакова, кобзар Назар Божинський, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар та начальник Полтавського обласного управління культури 1980—1999 роках Петро Бондаревський.

Цими днями у Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України вшанували пам’ять головного отамана військ Української Народної Республіки (УНР) Симона Петлюри, також діяча першого авіатора-українця Левка Мацієвича та льотчиків Армії УНР Петра Франка, Олександра Жаховського та Віктора Павленка. На честь видатного земляка у музеї відкрили постійно діючу експозицію, експрес-виставку історичних світлин, зброї та одностроїв найвідоміших військових частин петлюрівського війська. Модерував церемонію відкриття цих виставок директор Музею важкої бомбардувальної авіації Віктор Дейнега. Виставки представили співробітники цього музею Костянтин Поліщук та Віктор Мірошник.

У Новосанжарській громаді презентували історичну виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Це банерний проєкт, який висвітлює боротьбу Івана МАЗЕПИ, Симона ПЕТЛЮРИ та Степана БАНДЕРИ за свободу і незалежність України. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське. Ця виставка показує і людський, і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, котрі були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.