У щойно відкритому просторі «Хартія — хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані та Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події: Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симону Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України.

У Полтаві почав роботу Хартія-Хаб — п’ятий просвітницький простір, створений 13-ю бригадою оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія». Як повідомили у пресслужбі бригади, аналогічні хаби вже діють у Києві, Львові, Івано-Франківську та Дніпрі.

100 років тому, 5 червня 1925 року у селі Русові Снятинського повіту (нині — Івано-Франківська область) в селянській родині народився Микола Плав’юк, політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі, п’ятий Голова ОУН, Голова Правління Фундації ім. Ольжича, співорганізатор та віце-президент Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ), учасник Всеукраїнських наукових Петлюрівських читань у Полтаві.

Рада засновників Відзнаки Симона Петлюри «Журналістика і державність» оголосила імена цьогорічних лавреатів. Урочистості з нагоди вручення відзнаки відбулися 31 травня у столиці — в межах Дня відкритих дверей Інституту журналістики Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка «Журналістська весна». Серед лавреатів 2025 року Олександр Панченко — громадський діяч, письменник, публіцист, журналіст, автор 20-ти книг з політичної публіцистики, упорядник 23-ох книг споминів видатних діячів українського національно-визвольного руху, ініціатор та фундатор встановлення пам’ятників, пам’ятних знаків видатним політичним діячам, які боролися за незалежність України — за послідовну багаторічну працю з дослідження історії трагічних сторінок, зокрема Голодомору, та їхнє висвітлення в Україні й світі; науковець, приват-доцент, доктор права Українського Вільного Університету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці Полтавської області.

Залишки споруди звеличення (так званого «пам’ятника» на так званому місці відпочинку московського царя Петра І) 22 травня, у день народження Симона Петлюри повністю прибрали з публічного простору Полтави. Нагадаємо, ворожий російський імперський маркер розташовувався на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика, названої на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Нагадаємо, що у лютому цього року в мікрорайоні Яківці міста Полтава, поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» було також демонтовано ще один «пам’ятник». Він теж прославляв Петра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом в тій жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.

22 травня Україна відзначає день народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) — знакового лідера Української революції, Головного отамана військ Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР. З цієї нагоди рух «Простір свободи» започатковує у Полтаві громадську ініціативу «Місто Петлюри», покликану повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Метою ініціативи є сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, перетворення у суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри».

За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара торік, у 2024 році, рішенням 41 сесії Кобеляцької міської ради у селі Кишеньки Кобеляцької міської громади Полтавського району вулицю Попова перейменували на пошану уродженця цього села, члена уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, активіста Української революційно-демократичної партії, поета, автора поем «Сталін у пеклі» та «Симон Петлюра» редактора, лауреата Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук Василя Онуфрієнка (1920-1992). 6 травня минуло 105 років від дня народження цього письменника.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) передав для всіх бібліотек Лубенської міської громади книгу «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)» та ініціював популяризаційну кампанію цього видання, адже життя і діяльність видатного діяча Української Народної Республіки й борця за незалежність України у 20 столітті нерозривно пов’язані із Лубенським краєм. Логічно, що за ініціативи УІНП у Лубнах рішенням сесії міськради вулицю російського фельдмаршала Суворова перейменовано на честь Андрія Лівицького. Тож, нещодавно у Лубенській публічній бібліотеці імені Володимира Малика відбулася презентація згаданої вище книги, яку видано Інститутом нацпам’яті. Упорядкував, підготував до друку й написав вступну статтю для унікального видання відомий історик доби УНР, кандидат історичних наук, багаторічний керівник наукового управління УІНП, а нині директор державного столичного архіву Ярослав Файзуллін. Спікером презентації виступила знана у Лубнах краєзнавиця і письменниця, лавреатка премії імені Паїсія Величковського Марина Кононенко (Ганна Кревська). До заходу долучилися учні та вчителі ліцею з села Калайдинці, бібліотекарі, громадськість Лубен. Про це повідомив полтавським ЗМІ представник УІНП в Полтавській області, ініціатор презентації Олег Пустовгар.

5 січня минуло 90 років із дня народження Миколи Шудрі (1935-2012) — письменника, перекладача, кінодраматурга, літературознавця, журналіста, педагога; лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка 1991 року за художньо-документальні фільми «Відкрий себе», «Тарас» Української студії хронікально-документальних фільмів; лауреата Міжнародної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

140 років тому 23 жовтня (11 за старим стилем) в Полтаві народився один із досить неординарних діячів Української революції 1917-1921 років, співорганізатор Гайдамацького Коша Слобідської України, фундатор контррозвідки Армії УНР і особистий охоронець Симона Петлюри Микола Чеботарів.